Розділ «Частина I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРАЇНОЗНАВСТВА»

Країнознавство


Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА



1.1. Об'єкт і предмет країнознавства


Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.

На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства в першій половині XXI ст. У цих дослідженнях природу все ще розглядають як ресурсну основу, середовище проживання та господарської діяльності людей, водночас все більше уваги приділяють вивченню екологічних проблем.

У переважно інформаційних, позбавлених науково-методологічного підґрунтя публікаціях, країнознавство розглядають лише як організаційну форму об'єднання всієї суми найрізноманітніших знань про ту чи іншу країну або регіон світу.

Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво- і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зростанню практичної значимості країнознавства і водночас створює умови для розвитку його методологічної бази. Вона теж пов'язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості. Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану певного явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження, набуває у XXI ст. особливого значення, тому що конкретна цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає. Вміння передбачати ситуацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим "товаром" аналітиків у країнознавстві.

Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні у групування.

Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу.

Що означає системна універсальність предмета країнознавства?

Як аксіома приймаються такі твердження.

По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов'язані.

По-друге, цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо.

По-третє, велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі.

По-четверте, країни і міждержавні утворення існують у часі, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств.

По-п'яте, будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, поєднань, утворень, комплексів, формувань). До них належать переважно територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо).

По-шосте, функціонування територіальних утворень (країн і регіонів) відбувається як постійна і перманентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взаємодії елементів, так і взаємодії з довкіллям.

Конкретними об'єктами дослідження країнознавства є галузеві (інтегральні) чи просторово-територіальні форми організації країн як у цілому, так і їх окремих частин. Наприклад, можна вивчати населення

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Країнознавство» автора П.О.Масляк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРАЇНОЗНАВСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРАЇНОЗНАВСТВА
  • Розділ 2. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

  • Розділ 3. ПРОСТОРОВО-ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВ СВІТУ

  • Розділ 4. РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ СВІТУ

  • Висновки

  • Частина II. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ КРАЇН РЕГІОНІВ І СУБРЕГІОНІВ СВІТУ

  • 5.2. Країни Центральної Європи

  • 5.3. Країни Східної Європи

  • 5.4. Країни Євразії

  • Висновки

  • Розділ 6. КРАЇНИ АЗІЇ

  • 6.2. Країни Центральної Азії

  • 6.3. Країни Південно-Західної Азії

  • 6.4. Країни Південної Азії

  • 6.5. Країни Східної Азії

  • 6.6. Країни Південно-Східної Азії

  • Висновки

  • Розділ 7. КРАЇНИ АМЕРИКИ

  • 7.1. Країни Північної Америки

  • 7.1.1. Сполучені Штати Америки

  • 7.1.2. Канада

  • 7.1.3. Мексика

  • 7.2. Країни Центральної Америки

  • 7.3. Країни Південної Америки

  • Висновки

  • Розділ 8. КРАЇНИ АФРИКИ

  • 8.2. Країни Західної Африки

  • 8.3. Країни Центральної Африки

  • 8.4. Країни Східної Африки

  • 8.5. Країни Південної Африки

  • Висновки

  • Розділ 9. КРАЇНИ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Висновки