поділу світу на початку XX ст. ознаменувало й завершення нового періоду формування політичної карти.
Визначальними подіями першого етапу (1914— 1939 рр.) новітнього періоду було виникнення цілої групи незалежних країн, а також розкол світу на дві системи за ідеологічним принципом. Так, на політичній карті Європи з'явились такі держави, як Польща, Чехословаччина, Угорщина, Фінляндія, Литва, на короткий час Українська Народна Республіка та ін. Усього в 1939 р. була 71 суверен-на країна. Розкол світу полягав у тому, що після завершення Першої світової війни була утворена величезна держава з тоталітарним режимом і командно-адміністративним типом економіки — СРСР.
Завершення Другої світової війни (1939— 1945рр.) започаткувало відлік другого етапу новітнього періоду формування політичної карти світу. Уже тільки в результаті війни, яка призвела до значних територіальних змін, на 1947 р. число держав зросло на 10 порівняно з довоєнним часом.
Характерною ознакою другого етапу було утворення в Європі та Азії соціалістичних країн. Між двома системами розпочалось економічне суперництво, розгорілась ідеологічна й політична боротьба за сфери впливу, яка ввійшла в історію під назвою "холодної війни".
Визначальною рисою другого етапу новітнього періоду формування політичної карти світу було те, що десятки країн Африки, Азії, Карибського басейну в 1950—1960-і рр. проголосили незалежність, визволившись з-під колоніального гніту. На початку 1960-х рр. величезна колоніальна система практично припинила своє існування. На 1962 р. у світі існувало вже 127 держав.
На початку 1990-хрр. розпочався третій етап новітнього періоду формування політичної карти світу. Він ознаменувався припиненням "холодної війни", об'єднанням Німеччини в єдину державу. Найважливішим результатом його стала поява майже 20 нових національних держав.
Типологія країн
Показники, які визначають рівень економічного розвитку країн
Економічний потенціал і ефективність його використання, рівень технічної оснащеності господарства і добробут народу — основні параметри, що визначають місце кожної країни у світовій системі економічних координат. Для його визначення у міжнародній Статистиці використовуються - передусім показник валового внутрішнього продукту (ВВП) і його похідні. Валовий внутрішній продукт — це вартість кінцевих товарів і послуг, які вироблені за рік і використані для поточного споживання, капіталовкладень і експорту.
Усі показники для порівняння економічного розвитку країн виражають у єдиній валюті — доларах США. ВВП усього світу становив 55,5 трлн дол. США. До першої десятки країн за абсолютним рівнем ВНП належали США (11,75 трлн дол. США, або 21,2 % валового світового продукту), Китай (13,1 %), Японія (6,7 %), ФРН (4,3 %), Велика Британія (3,2 %), Франція (3,2 %), Італія (2,9%), Бразилія (2,7 %), Росія (2,5 %), Канада (1,8%).
Однак обсяг виробництва далеко не завжди відображає рівень розвитку країни, добробут населення. Повніше їх відображає ВВП у розрахунку на одну особу. За даними Світового банку (2005 р.) цей показник для світу у цілому становив 8,8 тис. дол. США на одну особу.
Ще точніше соціально-економічні умови життя населення відображає узагальнений показник, що використовується ООН, такий як індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). При його розрахунку беруться до уваги передусім такі характеристики, як очікувана тривалість життя при народженні, рівень грамотності дорослого населення, ВВП на одну особу.
За підсумками вивчення ООН розвитку людського потенціалу в 177 державах у 2005 р. перша десятка мала такий вигляд: Норвегія (0,963), Ісландія (0,958), Австралія (0,955), Люксембург (0,949), Канада (0,949), Швеція (0,949), Швейцарія (0,947), Ірландія (0,946), Бельгія (0,945), США (0,944).
Міжнародні організації
Європа
Площа — 10,8 млн км2. Населення — близько 802 млн осіб (2005 р.).
44 держави (32 республіки і 12 монархій) і дві залежні країни (Ґібралтар і Фарерські острови).
За розмірами території країни Європи здебільшого невеликі й досить компактні. Найбільшу площу серед держав, що всією територією розміщуються в межах макрорегіону, мають Україна (603,7 тис. км2), Франція (544,0 тис. км2), Іспанія (504,8тис. км2), Швеція (449,9 тис. км2). Євразійська держава — Росія займає у Європі площу 4,3 млн км2, що становить 25 % від всієї території країни. 20 держав Європи мають площу менше за 100 тис. км2, а сім належать до держав-карликів (Ватикан, Андорра, Монако, Сан-Маріно, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта).
Європа була і залишається дуже важливим макрорегіоном у політичному, економічному і культурному житті світової цивілізації. В її межах розміщена ціла група високорозвинутих країн світу, в тому числі чотири країни "Великої сімки" (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія). Тільки три держави макрорегіону умовно належать до країн, що розвиваються (Албанія, Боснія і Герцеговина та Молдова).
Усі європейські країни, за винятком Ватикану, входять до Організації Об'єднаних Націй. 24 з найбільш розвинутих країн (крім Швейцарії та Норвегії) входять в економічне інтеграційне об'єднання Європейський Союз.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Й.Р.Гілецький на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ“ на сторінці 2. Приємного читання.