Розділ «Євразія»

На півдні приокеанських секторів материка розташовані зони субтропічних, а на сході і тропічних лісів. Особливою своєрідністю відрізняється зона твердолистяних вічнозелених лісів і чагарників Середземномор'я. Літо тут сухе і жарке, зима волога і тепла. Рослини пристосовані для перенесення жари і посухи.

Умови для росту деревної рослинності несприятливі, тому вирубані ліси не відновлюються, їхнє місце займають чагарникові формації. У прибережних лісах переважають вічнозелені дуби, дика маслина, благородний лавр, південна сосна -"пінія, кипариси. У підліску — низькорослі і чагарникові форми дубів, мирт, суничне дерево, розмарин та ін. Вони є основною рослинністю чагарникових заростей. Великі площі зайняті культурними рослинами. Вирощують маслини, цитрусові, виноград, ефіроолійні культури, наприклад лаванду, У минулому тут було розвинуте скотарство. У результаті перевипасання деякі райони взагалі виявилися позбавленими ґрунтово-рослинного покриву або заросли колючими чагарниками. Диких тварин мало, збереглися гризуни (наприклад дикий кролик), невелика кількість диких кіз і гірських баранів (у горах, переважно, на островах), хижах генетта. Є багато плазунів: змій, ящірок, хамелеонів. Своєрідний світ птахів, багато з яких не зустрічаються в інших місцях (блакитна сорока, іспанський горобець та ін). Живуть великі хижі птахи — грифи, орли.

У субтропічному поясі на сході материка переважають перемінно-вологі (мусонні) ліси. Опади тут випадають переважно у період жаркого літа,

а зима прохолодна і відносно суха. Ліси дуже багаті видами. Ростуть вічнозелені дерева: магнолії, камфорний лавр, камелії, тунгове дерево, бамбук. До них домішуються листопадні: дуб, бук, граб, :і.'південні хвойні: особливі види сосни, кипариси та ін. Є багато ліан. На густозаселених рівнинах Китаю природної рослинності майже немає. Тут вирощують субтропічні культури. Дикі тварини збереглися, головним чином, у горах. Склад фауни своєрідний: зустрічаються чорний гімалайський ведмідь, бамбуковий ведмідь — панда, леопарди, мавпи — макаки і гібони. Птахи зазвичай мають яскраве пір'я: фазани, папуги та ін.

Там, де добре виражений посушливий період, у субекваторіальному поясі характерні савани і рідколісся.

У Південній і Південно-Східній Азії порівняно великі площі зайняті вологими екваторіальними лісами. Ліси відрізняються великим різноманіттям рослин і тварин, серед яких багато своєрідних груп. Особливо велика кількість видів пальм (до 300 видів), бамбука.

У Євразії великі площі займають високі гірські системи і нагір'я, у яких добре виражена висотна поясність. Структура її надзвичайно різноманітна і залежить від географічного положення гір, експозиції схилів, висоти. Особливо своєрідне Тибетське нагір'я, яке підняте на дуже велику висоту —4—6 км. Воно розташоване в 30—40-х широтах, однак, має вкрай незвичайний клімат. У денні години поверхня землі дуже нагрівається, а вночі ґрунт і повітря дуже остигають. Різниця в нагріванні досягає іноді десятків градусів. Це викликає різницю тиску і сприяє утворенню сильних вітрів. Зимові і літні температури теж дуже відрізняються. Клімат Тибетського нагір'я дуже несприятливий для життя рослин і тварин. У центрі і на заході нагір'я, де ці умови особливо яскраво виражені, формуються високогірні пустелі

з низькорослими багаторічними рослинами. Уздовж водних потоків ростуть деякі витривалі лучні трави (мітлиця, вівсянка, осоки) і кущі обліпихи. Тварини цього регіону пристосувалися до несприятливих умов. Під час морозів і бур багато з них, у тому числі і птахи, ховаються в норах. Є звичайні гризуни: пищухи, бабаки, миші, зайці. Серед хижаків характерні особливі види лисиць, куниць, ведмедів. Головна тварина Тибету — як, невибагливий бик з густою довгою вовною. З інших копитних багато антилоп, є дикі осли-кіангі, гірські барани.

У межах інших високогір'їв Євразії кліматичні умови мають деякі риси подібності до Тибету, але ніде немає таких великих просторів високогірних пустель.

Населення і політична карта