Розділ «3.3. Класифікація сівозмін»

II. 1 - чорний пар, 2 - озима пшениця, 3 - кукурудза на зерно, 4 - ярі, 5 - кукурудза на силос, зернобобові; 6 - озима пшениця, 7 - ячмінь з підсівом на половині поля багаторічних трав, просо, сорго, 8 - однорічні й багаторічні трави, 9 - озима пшениця, 10 - соняшник.

III. 1 - чорний і зайнятий пари, 2 - озима пшениця, 3 -кукурудза на зерно, 4 - ячмінь, на половині поля з підсівом багаторічних трав, 5 - багаторічні трави, зернобобові, кукурудза на силос, 6 - озима пшениця, 7 - соняшник, кукурудза на зерно.

Для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні нетелей, на виробництві молока і яловичини, зернових у сівозмінах необхідно мати 45-52%, технічних - 5-10, кормових - 30-40%, з таким чергуванням культур.

У північній частині:

I. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом люцерни; 5, 6 - люцерна; 7 - озима пшениця; 8 - кукурудза на зерно; 9 - кукурудза на силос, зернобобові; 10 - озима пшениця, ячмінь, соняшник.

II. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом люцерни; 5, 6 - люцерна; 7 - озима пшениця; 8 - соняшник, кукурудза на зерно.

У південній частині:

I. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом по половині поля еспарцету і люцерни; 5 - еспарцет і люцерна; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на силос і зелений корм, однорічні трави; 8 - озима пшениця, ячмінь; 9 - соняшник.

II. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза і сорго на зерно по половині поля; 4 - ячмінь і кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни; 5 - люцерна; 6, 7 - озима пшениця; 8 - зернобобові та ярі (сумішка) на зелений корм; 9 - озима пшениця; 10 - соняшник, рицина.

III. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно і сорго по половині поля; 4 - ячмінь і кукурудза на зелений корм з підсівом багаторічних трав; 5 - багаторічні трави; 6 - озима пшениця; 7 - соняшник, кукурудза на зерно.

У господарствах зерно-олійно-тваринницького напряму під зернові відводять 55-60%, технічні - 10-20, кормові 20-25% площі з таким чергуванням культур. У північній частині:

I. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярі; 5 - кукурудза на силос; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох, кукурудза на силос; 9 - озима пшениця; 10 - соняшник.

II. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос; 5 - ячмінь, озима пшениця; 6 - зернобобові, однорічні трави на зелений корм; 7 - озима пшениця; 8 - соняшник, кукурудза на зерно.

У південній частині:

I. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь з підсівом багаторічних трав; 5 - багаторічні трави; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на силос; 8 - озима пшениця; 9 - соняшник.

II. 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно і силос; 4 - ячмінь з підсівом люцерни на половині поля; 5 - кукурудза на силос, зернобобові, люцерна; 6 - озима пшениця; 7 - соняшник.

Для господарств, що спеціалізуються на виробництві молока і овочів (приміські райони): 1 - чорний і зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - овочі, картопля; 4 - ячмінь; 5 - однорічні трави на зелений корм з підсівом люцерни; 6, 7 - люцерна;

8 - озима пшениця; 9 - кукурудза на зерно, коренеплідні кормові культури, рицина; 10 - ячмінь, овес.

З метою стабілізації урожайності озимої пшениці у Північному Степу недоцільно насичувати цією культурою польові 10-пільні сівозміни понад 30%, оскільки це знижує урожай зерна при насиченні до 40% на 2 ц, а до 50% - на 7 ц з 1 га внаслідок погіршення попередників. При побудові спеціалізованої зернової сівозміни для господарств із виробництва продукції птахівництва і свинини потрібно враховувати, що, крім можливого насичення її озимою пшеницею, максимально використовуються потенціальні можливості найбільш продуктивної зернової культури зони - кукурудзи. Економічно доцільно насичувати нею сівозміни до 40% (О. С. Волошин, 1989).

Для збільшення виробництва зерна в господарствах зернового напряму з розвинутим тваринництвом доцільно освоювати систему спеціалізованих сівозмін короткої ротації (пшеничні, кукурудзяні, зернофуражні та ін.), яка, залежно від господарської потреби та природних умов, включала б декілька сівозмін різних типів і видів з неоднаковою кількістю полів.