Розділ «3.3. Класифікація сівозмін»

У господарствах, які спеціалізуються на виробництві молока, м'яса великої рогатої худоби і вирощуванні нетелей, якщо необхідно збільшити виробництво кормів, можна застосовувати дворічне використання багаторічних трав у польових сівозмінах, але за умови, що цукрові буряки будуть розміщуватися в ланці із зайнятим паром, а не з багаторічними травами.

При застосуванні післяжнивних культур може бути таке чергування культур у сівозміні: 1 - зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярі з підсівом трав; 5, 6 - багаторічні трави; 7 - озимі + післяжнивні посіви; 8 - кукурудза, картопля, коренеплідні кормові культури; 9 - зернобобові й однорічні трави; 10 - озима пшениця.

У районах нестійкого зволоження: 1 - зайнятий пар (озимі та однорічні культури на зелений корм і ранній силос), горох; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав; 5 - багаторічні трави на один укіс; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки та інші просапні; 8 - зернобобові; 9 - озима пшениця, озиме жито; 10 - збірне поле (кукурудза на зерно і силос, соняшник, гречка, картопля).

У господарствах, що спеціалізуються на виробництві м'яса великої рогатої худоби та репродукції її поголів'я, частку кормових культур доцільно збільшувати за рахунок гороху в паровому полі (поле 1) і зернових культур ярого збірного поля (поле 10); у господарствах, які спеціалізуються на виробництві свинини і репродукції поголів'я свиней, у цих полях розширюється площа відповідних зернових культур.

Якщо частка цукрових буряків перевищує 20%, частину їх варто розміщувати в ярому збірному полі за рахунок інших культур. У цьому самому полі, якщо потрібно, можна вирощувати кормові коренеплідні культури.

Райони недостатнього зволоження. У господарствах з багатогалузевим тваринництвом і часткою цукрових буряків понад 10% застосовують таке чергування культур: 1 - чорний пар, ранній зайнятий пар (озимі на зелений корм); 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - однорічні культури на зелений корм і ранній силос, горох; 5 - озима пшениця, озиме жито; 6 - кукурудза на зерно; 7 - ярі зернові (ячмінь, овес, просо) з підсівом багаторічних трав, кукурудза на зерно; 8 - багаторічні трави на один укіс, однорічні трави; 9 - озима пшениця; 10 - цукрові буряки, соняшник, кукурудза на зерно і силос.

Частка гороху (поле 4) визначається потребою в зелених, соковитих і концентрованих кормах, а кукурудзи на зерно в полі ярих з підсівом трав -співвідношенням продуктивності одно- і багаторічних трав.

У господарствах, де ґрунтові умови і рельєф не дають можливості мати більше одного поля цукрових буряків, доцільна спеціалізація з виробництва свинини або репродукції поголів'я свиней. При цьому збільшують частку зернових (при наявності соняшнику) до 60-65% за рахунок заміни горохом однорічних культур на зелений корм і ранній силос (поле 4), а коли не сіють соняшнику, то збільшують її до 70-75%, замінивши тими самими культурами однорічні, а також соняшник кукурудзою на зерно і силос (поле 10).

У першому випадку в сівозміні може бути таке чергування культур: 1 - чорний пар, ранній зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза на зерно; 7 - ярі з підсівом багаторічних трав, кукурудза на зерно; 8 - багаторічні трави на один укіс, однорічні трави; 9 -озима пшениця; 10 - соняшник.

У другому випадку: 1 - чорний пар, ранній зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза на зерно; 7 - ярі з підсівом багаторічних трав, кукурудза на зерно; 8 - багаторічні трави на один укіс, однорічні трави; 9 - озима пшениця; 10 - кукурудза на зерно і силос.

Господарства, які спеціалізуються на виробництві продукції великої рогатої худоби або вирощують нетелей, потребують зелених і соковитих кормів значно більше, ніж інші галузі тваринництва. Тому тут доцільно збільшувати частку кормових культур у структурі посівних площ сівозміни за рахунок зернових. При 10% цукрових буряків і відсутності соняшнику в польових сівозмінах цих господарств можна використовувати багаторічні трави (люцерну) протягом двох років з умовою, що після озимої пшениці, розміщеної після багаторічних трав, не будуть вирощувати цукрових буряків. У цьому випадку в сівозміні може бути таке чергування культур: 1 - чорний і ранній зайнятий пари; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - однорічні культури на зелений корм і ранній силос, горох; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза молочно-воскової стиглості; 7 - ярі з підсівом багаторічних трав; 8, 9 - багаторічні трави; 10 - озима пшениця.

Після озимої пшениці перед чорним паром (поле 10) у вологі роки доцільно вирощувати післяжнивні культури на зелений корм.

У таких господарствах можуть бути також сівозміни з однорічним використанням багаторічних трав і таким чергуванням культур: 1 - чорний пар і ранній зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - однорічні культури на зелений корм і ранній силос, горох; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза молочно-воскової стиглості; 7 - ярі з підсівом багаторічних трав; 8 - багаторічні трави на один укіс (еспарцет); 9 - озима пшениця; 10 - кукурудза на зерно і силос, соняшник.

Поблизу цукрових заводів і в господарствах, які спеціалізуються на виробництві продукції великої рогатої худоби, доцільно мати 20% цукрових буряків у сівозміні з таким чергуванням культур: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - однорічні культури на зелений корм і ранній силос, горох; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза молочно-воскової стиглості; 7 - ярі з підсівом багаторічних трав; 8 - багаторічні трави на один укіс; 9 - озима пшениця; 10 - цукрові буряки.

Якщо площа посіву цукрових буряків менша від площі двох полів сівозміни, після озимої пшениці в ланці з багаторічними травами розміщують буряки і соняшник.

У типових зернопросапних і просапних сівозмінах Лісостепу рекомендується така частка окремих культур залежно від спеціалізації: зернових - 45-65% (з можливим розширенням їх до 70-80%), технічних - 10-30, кормових культур - 20-40%. У групі зернових культур озимі повинні займати не менше 50%, горох - не більше 20, цукрові буряки - 10-20%, щоб витримати встановлений період повернення на попереднє поле (Є. М. Лебідь, П. І. Бойко, 2000).

Міністерство аграрної політики України, наукові установи УААН (С. М. Рижук та ін., 2002) для основних виробничих типів сільсько-господарських підприємств різної форми власності та господарювання рекомендують такі оптимальні структури посівних площ:

1) для зерно-буряківничо-тваринницьких господарств підзони нестійкого зволоження зерно-бурякові сівозміни з 55-60% зернових, 15-20 - цукрових буряків, 23-25 - кормових культур, зокрема 10-12% багаторічних трав;

2) для зерно-буряківничо-тваринницьких господарств підзони достатнього зволоження зерно-бурякові сівозміни з 48-52% зернових, 22-25 - цукрових буряків, 18-25 - кормових культур, зокрема 10-12% багаторічних трав;

3) для господарств із виробництва свинини і продукції птиці зернофуражні сівозміни з 65-70% зернових, 10-18 - цукрових буряків, 15-20 - кормових культур, зокрема 8-12% багаторічних трав;