- зниження реальних доходів населення при зростанні їх номінальної величини;
- відбувається таємна конфіскація грошей у населення державою:
- знецінення заощаджень населення;
- зниження реальної ставки відсотка при зростанні номінальної;
- зниження зацікавленості виробника у якісних товарах;
- скорочення виробництва відносно дешевих товарів;
- ціни перестають виконувати інформаційну функцію;
- погіршення життя пенсіонерів, службовців, тобто представників груп з твердими доходами;
- через нерівномірний ріст цін по товарних групах інфляція поглиблює диспропорції та розбалансованість економіки, порушує господарські зв'язки;
- нерівномірне зростання цін породжує і нерівномірність норм прибутку, ставок заробітної плати, стимулює відплив кадрів з одного сектору економіки у інший, а також за межі національної економіки.
Такі негативні наслідки, викликані інфляцією, змусили уряди країн, де вона відбувалась, повести з нею рішучу боротьбу. Так, наприклад, у США у 70- роки інфляція стала розглядатися як ворог нації №1, а анти інфляційні заходи набули статусу майже "національної ідеї", яка згруповувала націю. Перед тим, як розглянути антиінфляційну політику, розкриємо питання як вимірюється інфляція.
Існує досить багато цінових індексів, які дозволяють виміряти інфляцію за необхідний для аналізу термін: місяць, квартал, рік чи ще більший термін. Однак, найчастіше вживаються наступні цінові індекси:
1. Індекс вартості життя (або індекс цін споживчих товарів та послуг (ІСЦ)). Він характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари та послуги, які використовує населення для особистого споживання; цей індекс виражає не тільки економічні, але і соціальні сторони інфляції, вплив її на рівень життя населення. Однак, оскільки він розраховується за фіксованим набором товарів, а населення часто змінює споживання товарів (особливо у період інфляції, коли дорогі товари та послуги замінюються більш дешевими), тому ІСЦ не досить точно характеризує інфляційні процеси. Виміряти ІСЦ можна за наступною формулою:
де: -,РІОк- ринкова вартість фіксованого кошика у поточному році; £Р0Ок — те ж саме у базовому році: Р0 і РІ - ціни у базовому і звітному періоді: Ок—кількість товарів "у кошику" базового періоду;
2. Індекс цін на засоби виробництва (ІЦВ), або індекс цін виробників. Агрегатний індекс (відомий як індекс Ласпейреса) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які застосовують юридичні особи для виробничого споживання. Оскільки в ринковій економіці засоби виробництва купують не тільки юридичні але і фізичні особи, індекс Ласпейреса, відноситься до числа агрегатних індексів, що виражає зростання гуртових цін. Його тому називають дефлятором. Виміряти його можна за наступною формулою:
ІЦВ = • 100, (8.2)
Де: РНРО – рівень цін одиниці товару(послуги) відповідно поточного і базового періодів;
00- кількість товарів (послуг) у базовому періоді.
3. Індекс цін валового внутрішнього продукту (ВВП). Цей індекс характеризує "міну у часі загального рівня цін на всі товари та послуги, які купують кінцеві споживачі. Індекс агрегатний. Відноситься до показників, які найширше характеризують інфляційні зміни. Відхиляється від ІСЦ і ІЦВ. бо точніше враховує реальну структуру як особистого, так і виробничого споживання. Цей індекс називають дефлятором ВВІ І (індексом Пааше). Виміряти його можна за наступною формулою:
ЩВВП-'ІОО. (8.3.) Де: РІ і Р0 - ціни одиниці товару поточного і базового року: <ЗІ - кількість товарів у поточному періоді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошові реформи“ на сторінці 4. Приємного читання.
