Котирування валюти може здійснюватися двома напрямками:
- пряме котирування (шляхом вираження іноземної валюти певною кількістю одиниць національної валюти);
- непряме котирування (шляхом прирівнювання національної валюти до певної кількості одиниць іноземної валюти). Можуть встановлюватися такі курси:
- крос — курси - співвідношення між двома валютами з їхнього курсу відносно третьої валюти;
- форвард—курси - показник, який відслідковує вартість валюти через певний час. Валютний курс постійно змінюється, тому в Україні НБУ, а в інших державах центральні банки здійснюють регулювання валютного курсу.
Регулювання валютного курсу складна проблема. Методами регулювання валютного курсу можуть бути наступні:
- валютна інтервенція;
- валютний демпінг:
- операції цей і робаків на відкритому ринку:
- облікова політика та політика обов'язкових резервів; У безпосереднє втручання держави у курсоутворення.
Валютна інтервенція — безпосереднє втручання Центробанку (або казначейства) у валютний ринок до купівлі і продажу інвалюти. Центробанк купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна, курс низький ; або продає її коли курс високий.
Валютний демпінг—знецінення національної валюти з метою нарощування експорту товарів за світовими цінами (або. які такими визнано). Це відбувається наступним чином:
1) експортер купує товари на внутрішньому ринку за національну валюту по поточному курсу, а продає на зовнішньому ринку за іноземну валюту за цінами, нижче середньо світових;
2) джерело зниження цін - курсова різниця іноземної та національної валюти;
3) вивезення товарів у масовому масштабі забезпечує надприбутки експортерів; демпінгова ціна буває навіть нижчою за ціну виробництва або собівартість, однак дуже занижена ціна експортерам невигідна, оскільки викликає конкуренцію з національними товарами в результаті їх реекспорту іноземними контрагентами.
Операції центробанків - об'єктом операцій на відкритому ринку є цінні папери, що мають високу ліквідність, користуються попитом З незначним коливанням ринкової вартості. Зміни Центробанком обсягів купівлі-продажу ведуть до змін резервів комерційних банків, що призводить у свою чергу, до змін обсягів банківських кредитів. ЦБ купує цінні папери, коли ставить мету збільшити грошову масу, знизити вартість грошей, тобто знизити вартість грошей, а разом з цим і рівень процентної ставки. Зросте активність дій підприємців, пожвавиться ринкова кон'юнктура. Зменшення об'єму купівлі-продажу діє у зворотному напрямі.
Облікова політика га обов'язкові резерви. Така політика існує у багатьох країнах з метою забезпечення ліквідності банків та регулювання у грошово-кредитній сфері у зв'язку з тим, що між розмірами банківських резервів та їх операціями існує взаємозв'язок. Цей зв'язок може мати і негативні наслідки, що витікають із ринкової поведінки банків, як конкурентів у погоні за прибутком. Тому важливо створити умови для рівноправної конкуренції щонайперше за допомогою монетарного регулювання та його інструментів.
Обов'язкові резерви — кошти, які комерційні банки повинні зберігати на своїх кореспондентських рахунках у центральному банку відповідно до встановлених нормативів. Резерви виконують функцію забезпечення діяльності (мінімальну ліквідність, гарантування заощаджень, тощо), а також використовуються як інструмент грошово-кредитної політики. Величина резервів не є однаковою; вона змінюється у відповідності з економічною ситуацією та розвитком самої банківської системи.
Облікова політика - політика регулювання діяльності комерційних банків, яка проводиться шляхом встановлення облікової ставки. В Україні облікова ставка, яку формує НБУ. - це виражена у відсотках плата, яку НБУ бере за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі (переобліку) векселів до настання строку платежів по них і утримується з номінальної суми векселя. Ця ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і виконує функцію орієнтира ціни грошей.
За період незалежності цей інструмент використовувався не часто: у 1992 році (період наростання інфляції та гіперінфляції) облікова ставка була підвищена з 80 до 100%; у 1993 році - до 240%; у 1994 році ставка змінювалась 5 разів відповідно інфляції, збільшилась до 300%. У 1997 році протягом десяти місяців ставка знизилась з 40 до 16%. У подальшому розвитку її величина коливалась, однак весь час залишалась нижчою від рівня інфляції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Валютний курс і валютні операції“ на сторінці 3. Приємного читання.
