Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення

Реформування фінансового контролю в Україні

Актуальною проблемою вітчизняного аудиту на сьогодні є проблема інформаційної взаємодії аудитор – клієнт, тобто інформування аудитором клієнта стосовно окремих і загальних висновків за результатами оцінки аудиторських доказів. Так, Алборов Р. А., Хоружий Л. І., Концева С. М. підкреслюють, що аудиторські докази потрібні також адміністрації організації [4]. Проте адміністрація підприємства, яке перевіряється, маючи всю необхідну інформацію, потребує саме незалежної її оцінки неупередженою особою. Тому не можна погодитись із висновком Скобари В. В. стосовно того, що аудитор не зобов'язаний знайомити адміністрацію організації з отриманими доказами [160].

Функція інформування в практичній діяльності трансформується в процедуру переконання аудитором за допомогою доказів осіб, наділених найвищими повноваженнями, в правильності висновків щодо суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Це обумовлює необхідність надання доказів, на яких ґрунтуються висновки аудитора. Тому автори вважають за доцільне збереження терміна "аудиторські докази", хоча доведення правомірності висновків здійснюється не в судовому процесі.

У такому контексті аудиторські докази цілком відповідають структурі доказу, оскільки складаються з: тези (необхідно обґрунтовано аргументувати, що судження аудитора стосовно суттєвих викривлень є правильним); низки аргументів, які переконливо доводять істинність тези; демонстрації логічного взаємозв'язку між тезою й аргументацією.

Таким чином, докази необхідні аудитору для вирішення двох видів завдань:

для потреб аудиторського дослідження (формулювання думки аудитора);

для надання клієнту обґрунтувань щодо важливості зауважень аудитора за результатами аудиторського дослідження.

Відповідно до вимог MCA 315, MCA 330, MCA 500, аудиторські докази для отримання висновків, на яких буде ґрунтуватися аудиторська думка, отримують за рахунок процедур оцінки ризиків і подальших аудиторських процедур (тестів, засобів внутрішнього контролю та процедур за сутністю) [116, с. 414]. MCA 230 "Аудиторська документація" розглядає відповідальність аудитора за складання аудиторської документації для проведення аудиту фінансової звітності. В українському перекладі джерела зазначено, що "аудиторська документація надає докази наявності підстав у аудитора для висновку про досягнення загальних цілей аудитора" [116, с. 152].

Потрібно зазначити, що аудиторська документація містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка, за професійним судженням аудитора, може лише слугувати доказом, а не є самим доказом. Отже, документування аудиторських доказів доцільно розглядати поряд з вищеназваними процедурами як самостійний елемент системи аудиторських процедур (рис. 10.1).

Місце документування в системі аудиторських процедур отримання аудиторських доказів

Рис. 10.1. Місце документування в системі аудиторських процедур отримання аудиторських доказів

Як і вся діяльність у процесі здійснення аудиту, адекватного документування потребує й процес планування аудиту. Вимоги MCA до складу документів на етапі планування аудиту систематизовані в табл. 10.3.

Таблиця 10.3

Вимоги MCA до складу документів на етапі планування аудиту

Зміст вимогиДжерело
12
Аудитор має розробити план аудиту з описом: · а) характеру, часу й обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, як визначено у MCA 315; б) характеру, часу й обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні твердження, як визначено у MCA 330; в) інших запланованих аудиторських процедур, які слід виконати для дотримання вимог MCA лід час виконання завданняп. 9 MCA 300 [116, с. 265, 266]
Аудитор повинен включити в аудиторську документацію: · а) загальну стратегію аудиту; б) план аудиту; в) будь-які важливі зміни, внесені під час виконання завдання з аудиту в загальну стратегію та план аудиту, а також причини внесення цих змін. Додаткові міркування щодо перших завдань з аудитуп. 12 MCA 300 [116, с. 266]
Аудитор повинен включити до аудиторської документації: · а) обговорення з членами аудиторської групи завдання та прийняті суттєві рішення; б) основні елементи розуміння, отримані стосовно кожного аспекту діяльності суб'єкта господарювання, його середовища та кожного компонента внутрішнього контролю; джерела інформації, з яких було отримано розуміння, та виконані процедури оцінки ризиків; в) ідентифіковані й оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні фінансової звітності та на рівні тверджень; г) ідентифіковані ризики та пов'язані заходи контролюп. 32 MCA 315 [116, с. 284]

Рекомендації MCA щодо змісту робочих документів під час планування аудиту систематизовано в табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Рекомендації щодо документації на стадії планування згідно MCA

Зміст рекомендаціїДжерело
12
Документація з плану аудиту є реєстрацією запланованих характеру, часу й обсягу процедур оцінки ризиків і подальших аудиторських процедур на рівні тверджень відповідно до оцінених ризиків. Вона також використовується як реєстрація належного планування процедур аудиту, яка дає змогу перевірити й ухвалити такі процедури перед їх виконанням. Аудитор може використовувати стандартні аудиторські програми або контрольні листи для завершення аудиту, належно пристосовані для відображення обставин конкретного завданняД17 МСА 300, [116, с. 271]
Спосіб документування вимог п. 32 визначається аудитором за допомогою здійснення професійного судження. Наприклад, під час аудитів на малих підприємствах документація може включатися до аудиторської документації згідно з загальною стратегією та планом аудиту. Аналогічно, наприклад, результати оцінки ризиків можуть документуватись окремо або як частина документації аудитора стосовно подальших процедур. На форму й обсяг документації впливає характер, розміри та складність суб'єкта господарювання та його внутрішній контроль, доступність інформації суб'єкта господарювання, а також методологія та технологія аудиту, використовані в ході аудитуД131 MCA 315 [116, с. 319]
Під час постійних аудитів окрема документація може переноситися на наступні періоди, оновлюватись у разі потреби з метою відображення змін у діяльності або процесах суб'єкта господарюванняД134 MCA 315 [116, с. 320]
Документація із загальної стратегії аудиту являє собою реєстрацію основних рішень, які вважаються необхідними для належного планування аудиту та надання інформації про важливі питання аудиторської групи із завдання. Наприклад, аудитор може підсумовувати загальну стратегію аудиту у вигляді меморандуму, який містить основні рішення стосовно загального обсягу, часу та проведення аудитуД16 MCA 300 [116. с. 270)
Реєстрація значних змін у загальній стратегії та плані аудиту, а також змін внаслідок цього у запланованих характері, часі й обсязі виконання аудиторських процедур пояснює причини таких значних змін та описує кінцеву загальну стратегію і план аудиту, прийняті для завдання. Вона також відображує дії у відповідь на значні зміни, що відбуваються під час аудитуД18 MCA 300 [116, с. 271]
У суб'єктів господарювання, діяльність і процеси, що стосуються фінансової звітності не є складними, документація може бути простою за формою та відносно короткою. Немає потреби документувати повне розуміння аудитором діяльності суб'єкта господарювання та відповідних питань. Задокументоване аудитором, включає такі елементи, на яких ґрунтується оцінка ризиків суттєвих викривленьД 132 MCA 315 [116, с. 319)

Форма та змістовність робочих документів у визначеній мірі є питанням професійного судження аудитора [116]. Узагальнення досвіду аудиторської діяльності стосовно процедури документування аудиторських доказів на етапі планування дозволило авторам запропонувати перелік і номенклатуру робочих документів (табл. 10.5).

Таблиця 10.5

Перелік і номенклатура робочих документів щодо аудиторських доказів на етапі планування

Шифр етапу аудитуНазва робочого документаШифр документа
07Загальна стратегія аудиту MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності" п. 7 – 9, Д4, Д80701
07План аудиту MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності" Д120702
07Анкета-запит з загальних питань до клієнта MCA 315 "Ідентифікація й оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" Д17-Д180703
07Тест на етапі прийняття завдання0704
07Тест на етапі прийняття завдання "чесність клієнта"0705
07Анкета-запит з проблемних питань і відповідей на них0706
07Запит про бізнес клієнта MCA 315 " Ідентифікація й оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" Додаток 1 п. 5 – 80707
07Відповіді на запит про бізнес клієнта MCA 315 "Ідентифікація й оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" Д24, Д30, Д320708
07Анкета з вивчення організації бухгалтерського обліку підприємства- клієнта MCA 315 "Ідентифікація й оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" Д380709
07Анкета-запит про облікову політику0710
07Графік проведення аудиту MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності" Д200711
07Бюджет використання робочого часу аудиту та його використання MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності" Д120712

Вимоги MCA щодо здійснення процедури запиту клієнта, рішення Аудиторської палати України щодо зовнішнього контролю якості, а також розроблений авторами підхід до процедури документування аудиторських доказів реалізовані під час розробки макета робочого документа на етапі планування аудиту (табл. 10.6).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів

  • Розділ 2. Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

  • Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави

  • Розділ 4. Державний фінансовий аудит в Україні: теоретико-методичні засади оцінки якості

  • Розділ 5. Теоретичні підходи до визначення сутності та змісту внутрішнього контролю як складової державного внутрішнього фінансового контролю

  • Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством

  • Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні

  • Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні

  • Розділ 9. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

  • Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення