Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ)

За строком обігу облігації є:

— короткострокові (до року);

— середньострокові (від 1 до б років);

— довгострокові (понад 5 років);

— вічні (не передбачають остаточного погашення).

За способом забезпечення облігації поділяються на заставні (ті, що забезпечуються активами емітента, тобто емітент погоджується заставити у забезпечення боргу своє майно, а власникові облігації надається право отримати заставне майно у власність за несплату боргу) та беззаставні (не забезпечені майном емітента. Причинами їх випуску можуть бути: нестача фізичних активів для застави; фінансова могутність і висока репутація, які дають змогу брати в борг).

За способом виплати доходу облігації класифікуються на:

— процентні облігації (погашаються за номінальною вартістю зі сплатою фіксованого процента);

— безпроцентні облігації (не передбачають виплати процента);

— кумулятивні (процент є кумулятивним, якщо не сплачується, то додається до претензій власника);

— облігації з "плаваючим курсом" (дохідність змінюється залежно від існуючих процентних ставок, але має встановлений мінімум);

— двовалютні облігації (розміщення та виплата доходів здійснюється в одній валюті, а погашення — в іншій);

— облігації з участю у доходах (дають власникам права акціонерів щодо отримання дивідендів).

Залежно від місця обігу облігації є внутрішні та міжнародні (євроноти — короткострокові ЦП з плаваючою ставкою; єврооблігації — випускаються на великий термін і розміщуються на фондових ринках кількох країн).

Згідно з українським законодавством облігації можуть бути іменними та на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), такими, що вільно обертаються, або з обмеженим колом обігу.

Депозитні й ощадні сертифікати банків — це письмові свідоцтва комерційних і ощадних банків про депонування певних коштів, які засвідчують права власників на отримання після заздалегідь встановленого терміну депозитів і процентів на них. Різниця між депозитними й ощадними сертифікатами полягає в тому, що перші призначені для юридичних осіб, другі — для громадян (США, Росія).

Українське законодавство не робить різниці між депозитними й ощадними сертифікатами. Згідно з Законом України "Про цінні папери та фондову біржу", ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке підтверджує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів на нього.

Ощадні сертифікати є строкові або до запитання, іменні та на пред'явника.

Вексель, як уже зазначалося, підтверджує забезпечене зобов'язання сплатити в зазначений термін борг. Борг може сплачуватися самим боржником — простий вексель, а також боржником чи іншою особою — переказний вексель.

На відміну від боргових розписок векселі мають властивість обігу — за допомогою передавального напису вони можуть переходити з рук до рук. Ця властивість забезпечує векселям можливість: