Розділ «Частина І. Практикум»

л) "Для щастя потрібно робити все, що вдосконалює людину та її близьких. Удосконалює людину все те, що відповідає її вдачі" (Г. Сковорода).

137. Як ви розумієте наведену нижче думку? Продовжіть її, або висловіть своє заперечення щодо неї.

"О нещастя! Воно є опорою щастя! О щастя! В ньому полягає нещастя. Хто знає межі? Вони не мають сталості" (ЛАО-ЦЗИ).

138. "Істинно нещасна людина лише тоді, коли вона почуває за собою провину і докоряє себе нею" (Ж. Лабрюйер).

Чи згодні ви з думкою вченого? Чому? Відповідь підкріпіть прикладами з життя.

139. Спробуйте спростувати, аргументуючи свою думку, два твердження Г. Гельвеція. Якщо ви поділяєте думку вченого, то переконайте в її істинності.

а) "Двома звичайними причинами нещастя людей є, з одного боку, незнання того, як мало їм треба, щоб бути щасливими, а з іншого — уявні потреби й безмежні бажання".

б) "Хто сам вважає себе нещасним, той стає нещасним".

140. У дискусіях та диспутах про щастя нерідко висловлюється така думка:

"Кожна особистість неповторна, і тому щастя кожної окремої людини глибоко індивідуальне. Отже, всілякі публічні розмови і дискусії про щастя, пошуки "формули" щастя, рецептів щастя позбавлені сенсу і абсолютно безплідні".

Чи згодні ви з такою думкою? Чи існують загальні для всіх людей умови щастя? Відповідь аргументуйте.

141. "— Випили з Юрою. Ну й що? А тут цей мужик підвернувся. Юра у нього карбованець попросив. На випивку. Не сподобалося. Юра й почав. Гарячий, недосвідчений... Стукнув. Потім я. Ну й що? Я — із солідарності. Мужик слабкий був, звалився. У чому наша провина, якщо йому Бог здоров'я не дав. Кволим виявився, не розумію, як це все вийшло. Потрібен був Юрі той карбованець клятий! Без нього можна б прожити. Що тепер мені буде, як ви думаєте?

— Слідство й суд покажуть. І все ж, що поганого Вам зробив електрозварювальник Петров?

Який ще Петров? А, цей же. А яка різниця Петров він чи Іванченко? Моє діло було Юрі допомогти? Одному б йому не впоратись. Не впоратися з чим?

Ну, чого причепилися? Зізнався ж. Та й здоров'я електрозварювальника Вашого, сподіваюсь, не дуже постраждало.

"Побюлетенить" з тиждень, киснем у парку подихає, погуляє, а нам —вирок.

— Гірше — йому. Хоча б "швидку" викликали.

— Там народу й без нас вистачало. Було кому зателефонувати. Здалеку кричати навчились. З них не спитаєте. Тепер вони як борці за справедливість — я за друга. Шкода, що за карбованець сісти доведеться. Прикро — за карбованець. У колонії засміють. По-крупному не попадався, а зараз — на ось тобі. За дружка заступився. Не заперечував своєї провини й Юра:

— Так, я бив цього мужика. За що? Обізвав він мене, коли карбованець попросив. "Бог подасть, — каже. — 3 такою фізіономією цеглу носити б." Ну, не витерпів я. Йому більше від мене дісталось. Тюря лише один раз по обличчю стукнув, та й то несильно. І все-таки, Тюря тут ні при чому. Він не винуватий. Хай сидів, а хлопець він хороший, справедливий." (із протоколу допиту).

Проаналізуйте наведений витяг із документа. Покажіть залежність уявлень про справедливість від рівня розвитку особи, її ціннісних орієнтацій. Постарайтесь відтворити морально-психологічне обличчя допитуваних, їх життєві орієнтири, їх спосіб життя. Виходячи з цього, визначте: те що відбулося, було закономірністю чи долею випадку?