Розділ «Частина І. Практикум»

142. Порівняйте між собою наведені нижче твердження, які практичні висновки можна з них зробити?

а) "Гультяйство й неробство тягнуть за собою вади й нездоров'я" (Гіпократ).

б) "Часом життя людини буває таким бідним, що вона невільно змушена цінити свою ваду і ним жити. І можна сказати, що часто люди бувають порочні від скуки" (М. Горький).

143. Розкрийте смисл наведеного нижче твердження. Постарайтеся продовжити думку.

"Ставлення до праці є найважливішим елементом духовного життя людини. Було б нереально й наївно вважати, що працелюб виховується у процесі праці. Працелюбство як найважливіша риса морального обличчя виховується й у процесі духовного життя — інтелектуального, емоційного, вольового. Не може бути працелюбною людина, що мало думає, мало переживає. Чим розумніша людина, тим багатші її емоції і сильніша воля, тим яскравіше проявляється в ній здатність до різних видів трудової діяльності (В. А. Сухомлинський).

144. Розкрийте смисл наведеної нижче думки, постарайтесь її розвинути.

"Якби віруючі не були кращими від своїх релігій, світ був би пеклом" (М. Кліффорд, англійський філософ і математик XIX ст.).

145. Що вам подобається у ваших однолітках, а що в них ви засуджуєте?

146. Болгарський дослідник проблем моралі Ж. Атанасов сформулював основні "правила" життя сучасного міщанина так:

"Жити в суспільстві, але турбуватись лише про себе. Прагнути справляти враження, що ти — хтось. Хвалити себе самому, люди заздрісні. Не пропускати випадку відшукувати "корисних" зв'язків. Створювати враження, що ти знайомий із впливовими людьми. Вміти створити позу.

Створювати враження критичності — це підвищує авторитет. Визначити "вартісність" людини перш, ніж вступити з нею в ділові відносини.

Якщо щось робити, то лише за матеріальну винагороду. Ніколи не збільшувати інтенсивності своєї життєдіяльності".

Чи вірно, на ваш погляд, відображено тут риси міщанина? Яке з цих "правил" ви б вилучили, а що, із погляду на сьогодення, додали б, аби портрет сучасного міщанина був повним?

147. "Людині властиво жити почуттям доцільності, почуттям безконечності. Людина прагне продовжити себе у далеч майбутнього — хіба це не природно? Все живе у природі прагне цього. Навіть квітка для того, щоб зоставити після себе насіння, аби знову відтворити свій квіт у майбутньому. Навіть той, що чучела вепрів понабивав, виставив у соборі. і той, хоч у такий спосіб. хоч би чучелами своїми, та все ж хотів увічнити себе. Це, звичайно, сміховинність, але я кажу про потяг, про бажання зоставити слід. (О. Гончар. — Собор).

Як ви розумієте вислів "зоставити слід"? Пов'яжіть його із поняттям сенсу життя.

148. "Сенс життя людини не може бути нічим іншим, як пошуком себе" (Г. Сковорода).

Як ви розумієте думку письменника? Попробуйте її продовжити.

149. "Не варто ображатись на людей, які утаїли від нас правду: ми самі часто утаюємо її від себе" (Ф. Ларошфуко).

Чи відносите ви дефіцит відвертості до вад? Продовжіть думку автора цих рядків, розгортаючи міркування навколо добра, зла та принципів моралі.

150. "Істина, яка робить нас вільними, — це найчастіше істина, яку ми не бажаємо слухати" (Г. Ейгар).