ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА УМОВ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ

Детермінанти тіньової економіки в інноваційних умовах господарювання

І така думка дуже поширена серед платників: якщо держава дозволяє собі не виконувати положення Конституції України, чому я маю їх виконувати? Це нівелює наступний мотив, що спонукав би платника сплачувати податки та налагоджувати партнерські відносини з податковими органами, – неухильне дотримання вимог закону і своїх зобов'язань перед платниками з боку держави.

Саме така соціальна суперечність призводить до економічних наслідків у вигляді існуючої інвестиційної активності внутрішніх інвесторів. Крім того, таке ставлення платників податків до країни отримання прибутку та нестабільні соціально-економічні й законодавчі умови роботи, спонукають платників виводити вільний капітал за межі України.

Тому, одним із методів зменшення обсягів тіньової економіки є підвищення ефективності виконання органами державної влади своїх функцій. Прискорення процедур державного управління, їх відкритість і прозорість сприяють зменшенню адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання, усуненню необгрунтованих претензій до них та активізації роботи із суб'єктами.

В Україні, основною функцією держави, у системі адміністрування, залишається податковий контроль, причому для його реалізації обрано найжорсткіший метод – суцільна перевірка. Даний метод є доволі затратним, до того ж він має низьку економічну ефективність.

Разом з тим, наданню допомоги платникам податків у здійсненні податкового менеджменту не приділяється достатньо уваги. Нерідко така робота виконується формально і підпорядкована загальній фіскальній ідеології, тоді як у розвинутих країнах світу, таких як Франція та США, надання допомоги платникам податків у здійсненні ними податкового менеджменту є пріоритетним в діяльності органів державної влади[8].

Водночас, на першому місці в проведенні державного податкового адміністрування знаходиться сприяння добровільній сплаті податків. Таким шляхом пішли більшість розвинутих держав світу, зокрема Німеччина, Франція та Великобританія.

Налагодження партнерських відносин із платниками податків і ведення рівноправного діалогу між сторонами має на меті: надання інформаційної підтримки платникам податків; отримання об'єктивної оцінки роботи органів податкової служби від платників податків. Завдання поповнення бюджету повинне виконуватися не шляхом збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків, а через мобілізацію резервів, що існують в економіці, в тому числі, тіньовому секторі[9].

Нестабільність і недосконалість вітчизняного законодавства є не лише основною причиною існування тіньового бізнесу в країні, але й головною перешкодою на шляху підвищення активності інноваційної підприємницької діяльності. Якщо держава лише “боротиметься” з тіньовою економікою й не створюватиме гарантій для нормального функціонування бізнесу, то підприємці намагаючись вижити не будуть зацікавлені у вкладенні своїх капіталів в ризикові інноваційні проекти.

Отже, проблема детінізації є комплексною й лежить у площині повернення людей до нормальної господарської діяльності, що базувалася б на “розумних" законах. Розробляючи закони та нормативні документи з повернення тіньових капіталів, державі необхідно думати про те, як змінити свої функції.

Уряду потрібно від звинувачень бізнесу перейти до визнання власної провини за те, що не були вчасно створені належні умови для легалізації господарської діяльності. Виходячи зі світового досвіду, потрібно встановити вичерпний перелік видів діяльності, доходи від яких завжди вважатимуться кримінальними.

Держава зобов'язана прийняти закони, що дозволять підприємцям впевнено дивитись у майбутнє, і забезпечити їх виконання, аби підприємці знали: якщо вони дотримуватимуться чинних нормативних актів, то завжди матимуть можливість нормально працювати в країні і ніхто не зазіхатиме на законно отриманий ними прибуток. Негативні ж наслідки від тіньової економіки, які є сьогодні, представленні на рисунку 1.2.

Рис. 1.2. Негативні наслідки існування тіньового сектора для економіки України

Враховуючи досвід України та інших країн світу, сутність тіньової економіки не може визначатися однозначно з позицій якої-небудь однієї характеристики. Це комплексне явище, що має як негативні, так і позитивні властивості, що проявляються в різноманітних формах й мають неоднозначні наслідки.

За умов розвитку кризових явищ у соціально-економічній сфері України, тіньова економіка є своєрідним економічним стабілізатором. Вона характеризується:

ü більшою гнучкістю та динамічністю, ніж легальна;

ü можливістю створення додаткових робочих місць і підтримання доходів громадян й підприємств під час економічної кризи;

ü посиленням конкурентної боротьби, і цим самим стримуванням на певний час соціально-дестабілізаційних процесів у суспільстві.

Проте вирішальним є негативний вплив тіньового сектору на інноваційний розвиток національної економіки, а саме:

ü втрата податкових надходжень, і як результат – ускладнення виконання державою своїх фінансових зобов'язань перед суспільством й посилення нерівномірності податкового тиску;

ü скорочення інвестиційних ресурсів в Україні через утруднення відкритого витрачання тіньовими структурами прихованого від оподаткування доходу та його відтік за кордон;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Детермінанти тіньової економіки в інноваційних умовах господарювання» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА УМОВ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ“ на сторінці 3. Приємного читання.