ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА УМОВ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ

Детермінанти тіньової економіки в інноваційних умовах господарювання

Ми поділяємо думку Л. Олейнікової, яка стверджує, що в Україні дана теорія не може бути застосована, адже новим Податковим кодексом запроваджується поступове зниження ставок податків, а фінансовий ресурс держави має бути поповнений за рахунок розширення бази оподаткування та виведення частини платників із тіньового сектора країни.

Разом з тим, науковець наголошує, що одним із стимулів переходу підприємств у легальний сектор економіки має стати необхідність технологічного й технічного переозброєння та можливість працювати в сегменті нових технологій.

Сьогодні тіньовий сектор економіки вилучає ресурси із процесу економічного й соціального відтворення, гальмує перехід до інноваційної моделі розвитку через брак інвестиційних ресурсів та неефективне відтворення людського капіталу.

Основними каналами і схемами непродуктивного виведення капіталів є інвестиційні операції, операції з цінними паперами, дії у сфері зовнішньоекономічної діяльності, фіктивного страхування й перестрахування[6]. Якщо, за визначенням Дж. Кейнса, гроші – “кров економіки”, то можна з упевненістю стверджувати, що “кров тіньової економіки” – це позабанківський грошовий обіг.

Системна модернізація вітчизняної економіки на основі інноваційних й технологічних рішень, а також виведення з тіньового сектору значної частини підприємств є досить складним питанням, але вирішення його дасть змогу вийти на якісно новий рівень соціально- економічного розвитку в країні.

Перехід до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки сам по собі є потужним чинником детінізації економіки, так як не може підприємство, яке застосовує новітні технології, працювати в тіньовому секторі.

Умови роботи малих підприємств у тіньовому секторі національної економіки не дають можливості вести повноцінну інноваційну діяльність та застосовувати новітні технології через брак доступу до фінансових ресурсів банківського й інвестиційного секторів та

Експертні оцінки свідчать, що в тіньовому секторі України обертається щорічно $8-12 млрд. Крім того, в останні десять років з України вивезено від $20 до $50 млрд, що здебільшого “осіли” в офшорних зонах. При цьому, частка капіталу, вивезеного за кордон особами, які, згідно з розмірами їх легальних доходів, не могли сформувати жодного капіталу, становить близько 30 %.

Керівники великої частки успішних підприємств в Україні – це особи, які водночас є чи у свій час були, високопосадовими державними службовцями. До цієї групи успішних бізнесменів (“нових українців”) долучився й криміналітет у своєму тісному переплетенні з державними службовцями.

Саме з цих причин, українська легалізація доходів юридичних й фізичних осіб, з яких свого часу не стягнуто податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджету та державних цільових фондів або прибутків, набутих іншим чином без додержання вимог законів, стримуються на законодавчому рівні.

Міжнародний досвід свідчить, що для ефективного проведення “економічної амністії” необхідним є виконання таких умов:

ü достатні гарантії щодо звільнення від відповідальності за задекларовані суми, гарантії щодо конфіденційності інформації;

ü одноразове проведення “амністії”, неконфіскаційний характер амністії;

У поєднання “амністії” з більш жорсткими умовами відповідальності у випадку подальшого приховування доходів[7].

Є очевидним, що для українських “амністорів” особливо важливою є необхідність гарантії того, що ніхто й ніколи не довідається про легалізовані ними кошти.

Не менш важливою умовою є вимога (гарантія), що проти такої особи не порушуватиметься кримінальна справа не розпочинатиметься провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав порушення податкового чи іншого законодавства у зв'язку з одержанням задекларованих доходів, що легалізуються. Тобто, суб'єкти легалізації очікують скоріше

“фактичну амністію”, ніж легалізацію зі сплати податків.

Проблема виведення з тіньового сектора значних обсягів грошової маси (в основному у вигляді позабанківського обігу готівки) і включення їх до офіційного економічного обороту країни – одне із найгостріших питань виходу вітчизняної економіки з кризи, що, насамперед, зумовлює необхідність в комплексному підході до вирішення проблеми.

Платники податків повинні усвідомлювати соціальну цінність, тих послуг й прав, які забезпечує держава. Одним із основних мотивів ухилення від оподаткування є, навіть, не бажання зберегти максимальний прибуток, а усвідомлення неадекватності послуг, що надає держава, та прав, котрі вона має забезпечувати, у відповідності до рівня сплачуваних податків.

Сьогодні підприємці та громадяни не відчувають себе захищеними, не можуть бути впевненими у справедливості рішень судових органів, не одержують якісних соціальних послуг, на які мають право згідно з Конституцією України, сумлінні платники податків не отримують належного ставлення державних органів. Все це робить відносини держави і платників несправедливими, а тому платники податків вважають, що мають моральне право виконувати свої обов'язки перед державою теж неякісно, або не виконувати взагалі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Детермінанти тіньової економіки в інноваційних умовах господарювання» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА УМОВ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ“ на сторінці 2. Приємного читання.