Перевірити вірогідність висунутої гіпотези в ході дослідження можна, тільки якщо поняття, у яких вона виражена, чітко сформульовані, однозначно витлумачуються і піддаються якому-небудь кількісному виміру. Для цього при розробці програми дослідження застосовуються дві основні процедури - інтерпретація й операціоналізація понять.
Інтерпретація понять - уточнення, тлумачення їхнього змісту.
Теоретична інтерпретація має на увазі, по-перше, виокремлення головних, опорних понять. По-друге, у ході інтерпретації поняття розкриваються через поняття меншого ступеня спільності. По-третє, установлюються взаємозв'язки понять між собою, перевіряється їхня несуперечливість.
Емпірична інтерпретація - виокремлення основних ознак об'єкта, доступних виміру, установлення показників, що можуть бути кількісно визначені. Ці показники називають "емпіричними індикаторами". Наприклад, масштаб плинності, інтенсивність плинності кадрів і т. ін.
Операіональна інтерпретація - встановлення порядку кількісного виміру показників: одиниць рахунку, коефіцієнтів, індексів, шкал (коефіцієнт плинності кадрів, індекс згуртованості групи).
У ході підготовки до проведення дослідження необхідно забезпечити його репрезентативність (вірогідність одержуваних даних і висновків, гарантію того, що висновки, зроблені на основі аналізу частини сукупності, відбивають властивості сукупності в цілому).
Величина репрезентативної вибірки залежить від дисперсії - розкиду ознак (наприклад, за віком, стажем і т. ін.). Якщо дисперсія дорівнює нулю, досить проаналізувати одну одиницю, що входить в об'єкт дослідження - висновки будуть вірогідно характеризувати всю генеральну сукупність. Відповідно - чим більша дисперсія ознак, тим більшою повинна бути вибірка. Звичайно вважається, що репрезентативна вибірка не може бути менше 10% генеральної сукупності.
При формуванні вибірки використовується ряд методів вірогідного добору. До простих відносяться: проста випадкова вибірка - за допомогою таблиць випадкових чисел; систематичний добір - через інтервал у переліку об'єктів генеральної сукупності; серійна вибірка, коли одиницями випадкового добору є визначені "гнізда" - групи.
Серед складних методів вірогідного добору можна згадати: багатоступінчасту вибірку - випадковий добір проводиться в кілька ступенів, при цьому на кожному з них міняється одиниця добору (цех-ділянка-бригада-працівник); комбіновану вибірку - на кожному ступені міняється не тільки одиниця, а й техніка добору; багатофазову вибірку, коли на кожному ступені з більшої вибірки виділяють меншу - до досягнення необхідної величини; стратифіковапу вибірку - у генеральній сукупності виокремлюються однорідні групи ("страти"), а в них здійснюється випадкова вибірка будь-яким методом.
Крім зазначених, існують так звані не строго випадкові вибірки, вірогідний характер який знижений свідомо або через застосовуваний метод добору. До них можна віднести: цілеспрямовану вибірку, в яку включаються відібрані за встановленими дослідниками критеріями типові представники генеральної сукупності; квотну вибірку - будується як модель, що відбиває генеральну сукупність у пропорціях досліджуваних ознак (наприклад, 10% - жінки, 25% - з вищою освітою; 12% - займаються тяжкою фізичною працею і т. ін.); стихійну вибірку ("перший зустрічний"").
Далі в ході розробки програми дослідження визначаються методи збору інформації й Інструментарій (таблиці, бланки, анкети, спостережливі листи, інструкції і т. ін.) Інструментарій повинен бути апробований на зручність використання й обробки даних, повноту і надійність одержуваних зведень у ході пілотажного дослідження. Докладніше це питання буде розглянуте у наступному параграфі.
Необхідно розробити організаційно-технічний план дослідження. У ньому повинні бути визначені етапи і терміни проведення робіт, виконавці, форми подання результатів на кожному з етапів, форми контролю за веденням робіт, кошторис витрат і джерела фінансування. Доцільне складання "сіткового графіка", на якому умовно позначаються етапи, процедури, операції дослідження, установлюються тимчасові взаємозв'язки, можливості кооперації працівників, рівнобіжного виконання окремих робіт.
Регулювання та вдосконалювання соціально-трудових відносин
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці і соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці“ на сторінці 4. Приємного читання.
