Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

Економіка праці і соціально-трудові відносини


Поняття, зміст і завдання організації праці


Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою частиною трудової діяльності людини. Вона повинна сприяти вдосконаленню всіх процесів праці та виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

Організація праці людей на будь-якому підприємстві є обов'язковою умовою його ефективного функціонування, тому що праця є третьою і найважливішою складовою частиною процесу матеріального виробництва.

Організація праці на підприємстві являє собою розподіл загального обсягу робіт та визначення потрібних пропорцій у кількості виконавців, розміщення працівників та досягнення узгодженості в їхніх діях, за якої продуктивно використовується техніка, матеріальні та трудові ресурси.

Організація праці - це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.

Це певний порядок побудови і здійснення трудового процесу, завдяки якому забезпечується формування та функціонування системи ефективної взаємодії працівників із засобами виробництва та між собою з метою досягнення бажаних результатів.

Отже, організація праці повинна розглядатись із двох боків:

по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємопов'язаних елементів та відповідає цілям виробництва;

по-друге, як систематична діяльність людей щодо впровадження нововведень в існуючу організацію праці для приведення її у відповідність із досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології.

Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників:

• рівень науково-технічного прогресу, система організації виробництва;

• психологічні фактори, особливості екологічного середовища;

• чинники, обумовлені характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління.

Організація праці змінюється, вдосконалюється залежно від зміни цих чинників.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні, соціальні, психофізіологічні та морально-психологічні завдання, а також наступні узагальнені напрямки організації праці на підприємстві (рис. 7.1).

Основні завдання та напрямки організації праці на підприємстві

Рис. 7.1. Основні завдання та напрямки організації праці на підприємстві

Під формою організації праці розуміється об'єднання працюючих у певній структурі на принципах раціонального поділу праці та кооперації їхньої праці. Під поділом праці розуміється спеціалізація працюючих на виконанні певних функцій або їх комплексу. Кооперація є системою виробничих взаємозв'язків між групами чи окремими виконавцями в процесі роботи.

Під організацією підбору персоналу та його розвитком розуміють планування персоналу, профорієнтацію і професійний відбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар'єри тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці і соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

  • Праця як об'єкт вивчення дисципліни

  • Предмет і завдання дисципліни "Економіка праці і соціально-трудові відносини"

  • Тема 2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

  • Трудові ресурси: сутність та показники виміру

  • Демографічний аспект трудових ресурсів

  • Трудовий потенціал: поняття, структура і показники оцінки

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА

  • Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин

  • Суперечності у соціально-трудових відносинах

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

  • Суб'єкти соціального партнерства

  • Розділ 5. РИНОК ПРАЦІ І ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

  • Структура, механізм функціонування та регулювання ринку праці

  • Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

  • Форми безробіття

  • Регулювання зайнятості і державна політика в цій сфері

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
  • Трудовий процес: сутність, класифікація та його раціоналізація

  • Поділ і кооперація праці на підприємстві

  • Організація та обслуговування робочих місць

  • Умови праці та фактори їх формування

  • Визначення економічної ефективності від заходів із вдосконалення організації праці

  • Робочий час та режим праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу та методи його вивчення

  • Нормативи і норми праці. Методи встановлення норм

  • Розділ 8. ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

  • Поняття і значення продуктивності праці

  • Показники і методи вимірювання продуктивності праці

  • Фактори продуктивності праці: поняття, сутність і групи

  • Резерви зростання продуктивності праці

  • Розділ 9. ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТИ ПРАЦІ

  • Заробітна плата: сутність та функції

  • Принципи і складові елементи організації оплати плати

  • Розділ 10. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ

  • Планування і аналіз чисельності працівників

  • Планування і аналіз заробітної плати

  • Розділ 11. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ І АУДИТ У СФЕРІ ПРАЦІ

  • Звітність з праці та нормативні документи

  • Аналіз обліку витрат на робочу силу

  • Проблеми оцінки вартості трудових ресурсів

  • Аудит звітності з праці

  • Розділ 12. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці

  • Регулювання та вдосконалювання соціально-трудових відносин

  • Розділ 13. МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Мета, задачі та структура Міжнародної організації праці

  • Регулювання міжнародної міграції праці

  • Співпраця України з Міжнародною організацією праці

  • Термінологічний словник

  • СПИСОК ВИКОРСИТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ