Для досягнення поставленої цілі в ході дослідження повинен бути вирішений ряд задач (засоби досягнення цілі), їх необхідно чітко сформулювати. Наприклад: "вивчити причини плинності кадрів, у тому числі, за статево віковими групами, за стажем, за професійно-кваліфікаційними групами працівників", "проаналізувати тісноту зв'язку між рівнем заробітної плати і задоволеністю працівників працею" і т. ін. Задачі можуть бути основні, орієнтовані на вирішення головної проблеми, і допоміжні, що торкаються окремих побічних питань. При побудові плану дослідження задачі повинні бути систематизовані за етапами його проведення.
Не менш важливим є визначення об'єкта і предмета дослідження.
Об'єкт дослідження - носій проблемної ситуації (соціальна група, сукупність людей). Він повинен бути:
• чітко позначений (професійна, галузева, територіальна приналежність; функціональна визначеність - вивчаються міжособистісні відносини на роботі, виробничі зв'язки, дозвілля і т. ін.);
• обмежений тимчасовими рамками (вивчається в статиці чи в динаміці, з яким тимчасовим інтервалом);
• кількісно визначений (вивчаються вся сукупність, вибірка, який відсоток і репрезентативність вибірки);
• описаний у системі факторів, що впливають на його стан.
У рамках об'єкта виділяють одиниці дослідження (спостереження) - елементи, стосовно яких ведеться збір інформації. Таке угруповання називається ще типологізацією об'єкта дослідження. Вона може проводитися за кількісними ознаками (вік, стаж) і якісними (стать, професія й ін.)
Наступним етапом є визначення предмета дослідження. Це ті сторони об'єкта, його функціонування, які потрібно вивчити, щоб вирішити поставлені задачі, виконати намічену ціль. Так, як об'єкт дослідження може виступати "колектив цеху № 5". Предметом дослідження можуть бути: взаємовідносини в колективі, плинність кадрів, стиль і методи керівництва і т. ін. Предмет дослідження може мати складну структуру, наприклад: плинність кадрів (фактори, мотиви, причини, наслідки, напрямки і т. ін.)
Дуже відповідальний момент - висування гіпотез - наукових припущень, що задають напрямок усьому дослідженню. Тут надасть істотну допомогу попередній системний аналіз об'єкта дослідження, тобто опис його у вигляді системи факторів, що впливають на його стан. Це можуть бути: зовнішні, вихідні з зовнішнього середовища, і внутрішні, що є частиною самого об'єкта фактори; загальні, властиві всім подібним до об'єктів, і специфічні, що виявляються лише в деяких з них; об'єктивні, що не залежать від об'єкта, і суб'єктивні, залежні від його діяльності; прямі, чия дія виявляється безпосередньо, і непрямі, що діють опосередковано, через зміни в дії інших факторів. При висуванні гіпотеза повинна:
• 1) відповідати вихідним методологічним принципам діалектичного мате ріалізму і прикладної соціології;
• 2) враховувати наукові положення і висновки, вірогідність яких підтверджена установленими фактами;
• 3) бути доступна для перевірки;
• 4) не мати внутрішніх суперечностей.
Для цілей наукового дослідження виділяють такі види гіпотез:
• 1. У залежності від відношення до цілей дослідження: основні, що вказують на найбільш важливі сутнісні зв'язки і залежності; не основні, що характеризують побічні зв'язки і явища.
• 2. У залежності від способу доведення (перевірки): гіпотези-підстави, що самі можуть не мати емпіричних ознак, тобто таких, які доводяться за допомогою досвіду, а ґрунтуються на виведених із них гіпотезах; гіпотези-висновки використовуються для доведення основних.
• 3. У залежності від змісту припущення: описові гіпотези, що вказують на зв'язки, залежності, але не дають відповідь на запитання "чому?"; пояснювальні гіпотези, що формулюють припущення про причини тих чи інших явищ, процесів, залежностей; прогнозні гіпотези, у яких закладений можливий прогноз ситуації: "якщо збільшити заробітну плату, плинність кваліфікованих працівників знизиться".
• 4. У залежності від обгрунтованості: первинні гіпотези (робочі), вису нуті на початковому етапі дослідження, при виявленні проблемної ситуації і визначенні проблеми; вторинні, що формуються на основі перевірки й уточнення первинних.
• 5. У залежності від рівня аналізу: теоретичні гіпотези (формуються як сукупність теоретичних понять); статистичні (формуються як система статистичних показників); емпіричні (формуються як система емпірично виведених, тобто можливих до підтвердження досвідченим шляхом ознак, показників, індексів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці і соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці“ на сторінці 3. Приємного читання.
