• 3) надання роботодавцями можливостей найманим працівникам брати участь в прийнятті рішень стосовно управління виробництвом і в розподілі створеного продукту;
• 4) відмова від гармонічної соціальної утопії;
• 5) відмова від класової боротьби.
Орієнтуючись на принципи діяльності МОП, що власне кажучи, є вищою структурною ланкою загальносвітового механізму системи соціального партнерства, національні соціальні партнери всіх рівнів - загальнодержавних, регіональних, галузевих, виробничих - повинні також визначити свої принципи діяльності і керуватися ними. Але безсумнівно, що принципи, проголошені МОП, мають універсальний, загальносвітовий характер.
Принципи діяльності соціальних партнерів формуються і затверджуються з урахуванням вітчизняної практики, традиції й історичного досвіду, а також світового досвіду і принципів, проголошуваних Міжнародною організацією праці (МОП) при вирішенні проблем праці. Поряд із загальними принципами МОП, на яких будується ідеологія всієї системи соціального партнерства, можна виділити ряд специфічних принципів організації роботи партнерів при здійсненні ними окремих видів цієї роботи, у тому числі при веденні колективних переговорів, при взаємних консультаціях і контролі, а також при розв'язанні колективних суперечок.
Партнерство в процесі здійснення колективних переговорів повинне будуватися на таких принципах:
• 1) трибічність на основі трипартизму, тобто представництва уряду чи виконавчих органів влади (держави), профспілок і підприємців;
• 2) рівність сторін на переговорах і неприпустимість обмеження закон них прав трудящих і підприємців;
• 3) довіра у відносинах;
• 4) знання і повага прав і обов'язків один одного, недопущення конфронтації;
• 5) відкритість і доступність рівноправних переговорів;
• 6) уміння слухати і чути партнера;
• 7)строге дотримання культури полеміки, дискусії, критики: аргументовано критикувати позицію, а не особистість опонента;
• 8) обов'язковість і надійність, дотримання правила: переговори завершувати домовленістю.
Нормальне функціонування системи соціального партнерства забезпечується рівноправністю і рівноцінністю сторін. Нерівноправність веде до переваги одних над іншими, до диктату сильного і подальшого ігноруєш на слабкого партнера. У підсумку замість соціального миру - конфронтація. Тому баланс інтересів можуть забезпечити тільки рівноправні < трони. Не менш важливе значення для нормальних відносин сторін мас їхня рівноцінність. Якщо рівноправність забезпечується нормативними актами, то рівноцінність багато в чому залежить від самих партнерів, під їхніх особистих якостей, професійної підготовки, знань, умінь і навичок.
Партнери на переговорах і в ході консультацій повинні бути в однаковій мірі компетентними. Звідси першочергова задача - формування органів і всіх інших інститутів соціального партнерства.
Отже, укладання колективних договорів і угод будується на таких принципах:
• 1) дотримання норм законодавства;
• 2) повномірність представників сторін;
• 3) рівноправність сторін;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці і соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО“ на сторінці 4. Приємного читання.
