TextBook | Рослина | Показник | ||
| Кількість листя (хвої) (кг сухої маси) | Поглинальна спроможність (г/100 кг) | Газопоглинання за добу (г) | |
| Тополя канадська | 9,7 | 81,0 | 7,9 |
| Ясень зелений | 5,4 | 80,0 | 4,7 |
| Липа | 9,3 | 74,0 | 3,7 |
| Клен гостролистий | 7,2 | 34,0 | 2,4 |
| Береза звичайна | 5,2 | 69,5 | 2,2 |
| Яблуня | 2,6 | 80,5 | 2,0 |
| Тополя чорна | 5,5 | 32,5 | 1,8 |
| Ялина колюча | 11,4 | 14,5 | 1,6 |
| Верба біла (серебриста) | 1,6 | 79,5 | 1,3 |
| Лох вузьколистий | 1,6 | 58,0 | 0,9 |
| Сосна звичайна | 9,2 | 10,5 | 0,9 |
Завдяки опалому листю дерева повертають значну частину спожитих корінням з глибини ґрунту речовин, тому підстилка (поверхня ґрунту) багата на поживні речовини (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 Показники опаду і підстилки (кг/га)
| Типи лісу | Опад | Підстилка | ||||
| N | Р2O5 | К2О | N | Р2О5 | К2О | |
| Сосняк чистий | 8,95 | 2,22 | 4,90 | 618,6 | 36,5 | 30,8 |
| Сосна з липою | 24,58 | 5,18 | 11,66 | 675,8 | 30,8 | 36,5 |
Для забезпечення процесів життєдіяльності рослин необхідна значна кількість води. На кожен гектар поля за рік потрібно 3-7 тисяч тонн води. Доросла береза "випиває" 70 літрів води в день, а липа - 40 літрів.
Як видно на прикладі рис. 2.8, вплив зовнішнього фактора на біологічний об'єкт дуже значний і характеризується оптимальними та граничними значеннями. Конкретні значення залежать від особливостей біологічного об'єкта. Наприклад, мінімально допустима величина кислотності материкових вод для виживання різних організмів характеризується такими значеннями рН:
- менше 6,0 - гинуть ракоподібні, молюски, форель, сич, харіус, фіто- і зоопланктон, комахи;
- менше 5,5 - гинуть окунь і щука;
- менше 5,0 - гинуть вугрі і гольці.
По-різному реагують на зміну зовнішніх факторів не лише різні представники біоти, але навіть одна особина в різні періоди життя. Наприклад, у метелика вітряної огнівки критична мінімальна температура дорівнює — 7 °С для гусениці, - 22°С для дорослої форми, - 27°С для яєць. Якщо дорослий короп переносить зниження вмісту розчиненого кисню у воді при температурі 20°С до 4 мг/л, то мальок - лише до 5 мг/л.
Можливість організму переносити температурні зміни середовища залежить від його здатності до саморегулювання. За цією ознакою організми розподіляються на пойкілотермних та гомойотермних.
Пойкілотермні не можуть підтримувати температуру тіла при зміні стану зовнішнього середовища. Тому їх життєдіяльність повністю залежить від температури довкілля. Це рослини, мікроорганізми, безхребетні та деякі хордові. Для них характерною є температура поновлення обміну речовин після холодного пригнічення, яка зветься температурним порогом розвитку, та сума ефективних температур ТΣ = (Т-t)*τ, (де Т- температура довкілля, t - температурний поріг розвитку, τ - число годин, коли Т > τ). Значення ТΣ обмежує географічну розповсюдженість видів.
Діапазон температури, нормальний для існування організму, буває дуже малим. Наприклад, деякі тепловодні морські рачки не витримують зміни більше 6 градусів (від 23 до 29°С).
Гомойотермні організми здатні підтримувати температуру тіла при зміні температури середовища в значних межах. Це птахи і ссавці. Деякі з них впадають в сплячку при значному зниженні температури, під час якої температура тіла значно зменшується, що гальмує обмін речовин.
Деякі гомойотерми переносять дуже значні коливання температури. Прикладом може бути північний песець, який живе в умовах коливання температури від +30 до -55°С.
Для підтримки життєдіяльності організму тварини повинні отримувати ззовні певну кількість енергії, яка міститься в поживних речовинах. Споживання енергії твариною носить назву метаболізму. Залежність метаболізму від маси тіла, тобто характеристика, для ссавців описується формулою (8):
де Рмет - кількість енергії (ккал/добу), М - маса тіла (кг).
Одним з головних показників, що визначає рівень енергообміну, є поверхня тіла. Інтенсивність обміну речовин обернено пропорційна масі і прямо пропорційна поверхні тіла тварини. В табл. 2.7 показана залежність теплопродукції організму від маси і поверхні тіла.
Таблиця 2.7 Теплові показники тварин
| Об'єкт | Маса (кг) | Добова теплопродукція (кДж) | |
| на 1 кг маси | на 1 м2 поверхні | ||
| Миша | 0,018 | 2747 | 4980 |
| Курка | 2,0 | 298 | 3977 |
| Кріль | 2,3 | 315 | 3851 |
| Гусак | 3,5 | 267 | 4061 |
| Собака | 15,2 | 216 | 4354 |
| Людина | 64,3 | 145 | 4376 |
| Свиня | 128,0 | 80 | 4506 |
| Бугай | 391,0 | 80 | 6580 |
| Кінь | 441,0 | 46 | 3882 |
Поживна речовина, як правило, виступає тим обмежувальним фактором, від якого залежить кількість організмів, які можуть існувати в межах екологічної природної системи. Для ссавців є така залежність необхідної території однієї тварини від маси тіла:
де F- площина індивідуальної ділянки (гектари); А - коефіцієнт, який дорівнює 2,71 для травоїдних і 1,70 для хижаків; М - маса тварини (кг); n - показник, який дорівнює 1,02 для травоїдних і 1,03 для хижаків.
Для різних тварин (наземних і водних безхребетних, ссавців, птахів, різних пойкілотермних хребетних) залежність щільності популяцій від середньої маси тварини задовільно описується формулою (10):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічні знання» автора В.В.Добровольський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. Локальні природні екосистеми“ на сторінці 2. Приємного читання.