Розділ «3.3. Негативний вплив людини на природу»

У випадку використання в ЄС ядерного палива електропарова частина доповнюється ядерним блоком (рис. 3.5,6). У котел ПГ енергія ДЕ подається у вигляді води, стиснутої до 100-160 атмосфер і нагрітої в ядерному реакторі до 250-290°С, яка постійно циркулює в так званому першому (радіоактивному) контурі. В ПГ температура води-теплоносія знижується на 20-33 градуси, завдяки чому вода в другому контурі випаровується і пара під тиском 35-65 атмосфер і з температурою 230-280 градусів надходить до ТП.

Докладний аналіз чисельних процесів, які відбуваються в енергетичній галузі, позбавляє необхідності тут розглядати особливості інших галузей промисловості, оскільки вони характеризуються в основному аналогічними процесами. Тому обмежимося деякими чисельними показниками. В табл. 3.12 приведені дані про динаміку виробництва головної продукції.

Таблиця 3.12 Динаміка традиційного виробництва

Вибухоподібними темпами розвитку характеризуються найсучасніші технології. Наприклад, кількість охоплених Інтернетом комп'ютерів у світі визначається такими цифрами:

3.3.3. Особливості впливу аграрного виробництва

Аграрне виробництво багатогалузеве - це рільництво, садівництво, тваринництво, кожне з яких у свою чергу класифікується по багатьох напрямках. Сучасне аграрію виробництво характеризується широким використанням сільськогосподарської і універсальної техніки, хімічних препаратів, біологічних технологій. Основою аграрного виробництва є родюча земля, фунт.

Більшу частину (дві третини) суші займають території, непридатні для ведення аграрного виробництва. Це гори, ліси, пустелі, болота, водні простори.

Збільшення площі сільгоспугідь шляхом осушення боліт чи за рахунок знищення лісів, що широко використовувалось раніше (табл. 3.13), зараз визнано непридатним внаслідок безповоротної шкоди біосфері. Тому площа землі, на якій ведеться аграрне виробництво, не збільшується, а навпаки, зменшується внаслідок розширення старих і будови нових поселень і шляхів сполучення. Окрім того, інтенсивна експлуатація землі призводить до її дефадації і необхідності виведення її частини з використання.

Таблиця 3.13 Динаміка землекористування

З середини XX століття площа посівів зернових на душу населення зменшилась удвічі, з 0,24 до 0,12 гектара.

Постійне збільшення потреб людства в їжі вимагає інтенсифікації аграрного виробництва за рахунок використання добрив, зрошення засушливих земель, вдосконалення засобів боротьби з шкідниками, виведення високоврожайних рослин і високопродуктивних тварин, застосування ефективної техніки. Як виявила практика, результати інтенсифікації сільського господарства набагато менші за витрати (рис. 3.6), а аграрний сектор став одним з найбільших блоків негативних факторів впливу на природне середовище.

Відносно невисокий темп збільшення витрат зрошувальної води (лінія 1 на рис. 3.6) пояснюється дефіцитом придатної води. В 1995 році зрошувальна площа землі складала 255,5 млн. га (17% ріллі) і внаслідок високої родючості та можливості забезпечувати два врожаї на рік видавала близько 40% світових харчових продуктів. У табл. 3.14 наведені дані по зрошуваних землях деяких країн. На вирощування однієї тонни зерна витрачається близько тисячі тонн води. Тому внаслідок інтенсифікації зрошування почали міліти і пересихати річки, знижується рівень підземних вод. Крім того, економічно більш доцільно використовувати воду в промисловості. Внаслідок цих причин зрошувальні площі збільшуються повільно.

Рис 3.6. Динаміка аграрної галузі: 1 - зрошувальна вода; 2 - трактори; 3 - добрива; 4 - отримання зернових

Таблиця 3.14 Зрошувані площі

Дедалі все більша частина сільськогосподарської продукції отримується за рахунок енергії, яку люди використовують під час технологічних аграрних процесів (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 Співвідношення енергії

Енергоємність технологічна (кг умовного палива на гектар) вирощування сільськогосподарських культур складає: 223 - буряк, 161 - кукурудза, 83 - ячмінь і горох, 47 - люцерна на сіно.

Під впливом людської агропромислової діяльності стан ґрунту постійно погіршується. На рис. 3.7 наведені дані ООН по дефадації ґрунту земної кулі.

Дефадація ґрунту відбувається внаслідок таких процесів - ерозія, викликана водою (56%), ерозія, викликана вітром (28%), хімічна дефадація (12%), фізична дефадація (4%). Причинами дефадації є рільництво (36%), надмірне випасання тварин (35%), збіднення лісових масивів (29%).

Рис. 3.7. Ступінь деградації ґрунту