МОЛИТВА ДО МОВИ

Українське ділове мовлення

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м "яги. євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що сси ти і Бог~Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу виродження, злого духу скверноти, злого духу ганьби. І висвячувала душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності й Божого знамення.

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог** (К. Мотрин).

Вправа 6. Перепишіть слова, ставлячи наголоси. Звірте зі "Словником наголосів".

Користуватися, доповісти, обійняла, одягну - одягнеш, беремо, живемо, розповісти, прийняли, була, взяли, кажу- кажеш, допоможу -допоможеш, пили.

Вправа 7. Прочитайте подані тексти, доберіть до них заголовки і визначте їх тему.

І. Людина створила культуру, а культура-людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мова не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інформації про світ, насамперед про свій народ. Повіривши в те, що всі мови в нашому спільному домі "активно розвиваються**, ми довго не помічали, що цей розвиток, започаткований першим радянським десятиріччям, у ЗО- 70-ті роки був спершу загальмований, а потім повернутий у зворотному напрямку. Треба виправляти становище: повернути всім мовам їх природний престиж і справжню, а не декларовану рівноправність. Необхідно виховувати культуру мови як запоруку піднесення культури суспільної думки і суспільно корисної пращ.

Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності. Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови російською і навпаки чомусь перестали сприйматись як пляма на службовому мундирі (В. Русанівський).

II. Культура мовлення - це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі і найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї зрозуміле, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки або малює образи і легко сприймається, зрозуміле.

Грамотне, багате мовлення - не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й виявлення поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову (З журналу).

Вправа 8. Поясніть значення поданих прислів'їв і приказок. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Що маєш казати - наперед обміркуй. Краще недоговорити, ніж переговорити. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. Умієш говорити - вмій слухати. Краще мовчати, ніж брехати.

Вправа 9. Визначте, до яких функціональних стилів належать подані тексти. Назвіть основні ознаки офіційно-ділового стилю.

І. Найважливішою в кожній мові є загальновживана лексика. Вона охоплює слова, якими користуються всі, хто володіє певною мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям, означають життєво необхідні поняття, а тому зрозумілі кожному. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя, ознак, кількостей, якостей тощо.

Загальновживана лексика здебільшого стилістично нейтральна, емоційно не забарвлена, бо її елементи (слова), називаючи предмети, ознаки, явища, звичайно не містять їх оцінки. Тому загальновживана лексика властива всім стилям літературної мови у їх писемній і усній формах. Нерідко цю лексику називають міжстильовою (3 підручника).

II. Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою. І завирувало, заграло жовтогаряче море навкруги. Білогір'я хлюпало золотими бурунами колосків у сади і городи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське ділове мовлення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОЛИТВА ДО МОВИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

  • СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

  • МОЛИТВА ДО МОВИ
  • МАГІЯ СЛОВА

  • ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ І ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

  • Формуляр документа

  • Текст документа

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

  • Положення

  • Правила

  • ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ

  • Прикметники, утворені від індивідуальних назв

  • Назви історичних епох і подій, знаменних дат

  • Характеристика

  • Автобіографія

  • Вживання знака м'якшення

  • Накази щодо особового складу

  • Вживання апострофа

  • Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

  • Подвоєння приголосних на письмі

  • Анотація

  • Лексичне багатство сучасної української літературної мови

  • Адреса

  • Спрощення в групах приголосних

  • Довідка

  • Розділові знаки у реченнях з відокремленими додатками

  • Доповідна й пояснювальна записки

  • Розділові знаки у реченнях з уточнювальними членами речення

  • Протокол

  • Резолюція

  • Розділові знаки у реченнях із звертаннями

  • Звіт

  • Особливості відмінювання іменників ІІ відміни

  • Оголошення

  • Розділові знаки при словах-реченнях

  • ДОКУМЕНТИ З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Трудова угода

  • ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ

  • Записи цифрової інформації

  • Список. Перелік

  • Розділові знаки у складносурядних реченнях

  • Накладна

  • Акт

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Доручення

  • Правопис часток

  • Розписка