Вживання апострофа

Українське ділове мовлення

Апостроф - орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

• 1) після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов "їний, сім 'я, м 'ята, п 'ятниця, верб'я, зв 'язати, торф 'яний;

• 2) після р в кінці складу: довір 'я, сузір 'я, матір То, пір "їна;

• 3) після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без'ядерний, об'єднаний, з'єднати, під "їжджати, роз 'яснити',

• 4) після к в імені Лук 'ян та похідних від нього: Лук 'янівка, Лук 'яненко, Лук 'янчук,

• 5) у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох 'ярусний, dum 'ясла, nie 'яблука.

Апостроф не ставиться:

• 1) після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв'як, верб'я);

• 2) після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.

Розділові знаки у реченнях з однорідними членами

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією - вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.); Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Довж.); Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л. Укр.); Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.); Сніг укривав землю, стріхи, дерева (Гол.); Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.); Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі,,,

(Тич.).

Однорідні члени речення пов'язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності: / мене в сім У великій, сім "і вольній, новій, Не забудьте пом 'янути незлим тихим словом; На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.),

При однорідних членах речення можуть бути узагальню вальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальню вальних слів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Ол.). Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення' змісту.

Однорідні й неоднорідні означення

Однорідні означення відрізняються від неоднорідних за низкою ознак.

• 1. За семантикою. Однорідними є означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром тощо), а неоднорідними - означення, що характеризують їх з різних сторін: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (З журн.); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (Фом.).

• 2. За способом зв'язку з означуваним словом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює підпорядковуюче слово, то означення однорідні; якщо одне з них безпосередньо залежить від означуваного слова й утворює з ним просте словосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, то означення неоднорідні: Купили зручний, широкий стіл - однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл - неоднорідні означення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське ділове мовлення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вживання апострофа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

  • СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

  • МОЛИТВА ДО МОВИ

  • МАГІЯ СЛОВА

  • ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ І ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

  • Формуляр документа

  • Текст документа

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

  • Положення

  • Правила

  • ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ

  • Прикметники, утворені від індивідуальних назв

  • Назви історичних епох і подій, знаменних дат

  • Характеристика

  • Автобіографія

  • Вживання знака м'якшення

  • Накази щодо особового складу

  • Вживання апострофа
  • Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

  • Подвоєння приголосних на письмі

  • Анотація

  • Лексичне багатство сучасної української літературної мови

  • Адреса

  • Спрощення в групах приголосних

  • Довідка

  • Розділові знаки у реченнях з відокремленими додатками

  • Доповідна й пояснювальна записки

  • Розділові знаки у реченнях з уточнювальними членами речення

  • Протокол

  • Резолюція

  • Розділові знаки у реченнях із звертаннями

  • Звіт

  • Особливості відмінювання іменників ІІ відміни

  • Оголошення

  • Розділові знаки при словах-реченнях

  • ДОКУМЕНТИ З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Трудова угода

  • ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ

  • Записи цифрової інформації

  • Список. Перелік

  • Розділові знаки у складносурядних реченнях

  • Накладна

  • Акт

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Доручення

  • Правопис часток

  • Розписка