Вправа 146. Прочитайте вірш, знайдіть у ньому звертання. Поясніть розділові знаки.
Пробач
Пробач, мій дню, що був похмурим, Пробач, мій рух, що кволим був, Пробач, любове, що в зажурі Твоє ім'я на мить забув. Пробач мені, серпневий степе, Бо завинив, здається, знов І на побачення до тебе Я не збирався, не прийшов. Пробач мені, далекий друже, Що згадку затягли дими, Хоч у свої серця байдужість Не смієм поселяти ми. Пробач мені, дитинства хато, Що не озвавсь на тихий плач... Стою німий і винуватий, Зігнутий зболеним "пробач".
(В. Крищенко)
Вправа 147. Запишіть текст під диктовку. Звірте написане з надрукованим. Знайдіть у тексті звертання, визначте, чим вони виражені. Поясніть пунктограми при звертаннях.
Що ми залишаємо в серцях своїх синів, батьки? - запитую я сам у себе, у своїх ровесників - батьків і матерів, виходячи з підлітками в похід до витоків радості їхнього дитинства й отроцтва.
Я закликаю всіх батьків і матерів: ходімо разом з нашими дітьми до витоків радощів їхньої юності, покажемо їм ці витоки, нехай вони всім серцем відчують, якою дорогою ціною здобуті їхні радощі. Утвердимо в серцях своїх синів, дорогі батьки і матері, те, що стало для них святинею, - самовіддану любов до Вітчизни. Повторимо, дорогі батьки, у своїх синах і дочках нашу чесну, важку, красиву молодість, наші ідеали, наші мрії про щастя, про добробут наших родин.
Зробіть, дорогі батьки й учителі, так, щоб кожна дитина пройшла шлях - від першої пригорщі землі для садіння яблуні до першого достиглого яблука, - і ви переконаєтесь, що ця романтична, одухотворена добрими почуттями праця облагороджує людину.
Семирічні хлопчики, яких я двадцять років тому зустрів на порозі школи і які тоді були соромливі, тулилися до материнської руки, стали дорослими людьми. І щоразу, коли приводить свого сина батько, якого я знав з колиски, я в думці питаю молодого батька:
- Що ти залишиш у серці свого сина, батьку? Ти повторив себе в своєму синові - в нього твої очі, твоє волосся, твої рухи...
Але чи зможеш ти повторити в ньому свою душу, чи зможеш створити людину, таку ж красиву, як ти, і красивішу, ніж ти?
Кожному молодому батькові, який переживає незабутні почуття хвилювання в ті хвилини, коли син робить перший крок по цій стежині, хочеться сказати: залиш, дорогий батьку, в серці сина свого моральне і духовне багатство поколінь.
Залишимо, дорогі батьки, в серцях наших синів усю красу навколишнього світу, все багатство сердець наших предків (В. Сухомлинський).
Увага! Культура мовлення! Як висловити здивування
О! Невже?
Це не так?
Не може бути!
Та невже?
Тільки уявіть собі!
Хто б міг подумати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське ділове мовлення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділові знаки у реченнях із звертаннями“ на сторінці 5. Приємного читання.
