Норми вживання числівника в професійному мовленні

Українська мова професійного спілкування

М. (на) дв-ох п 'ят-их (на) п 'ять-ох (п 'яти) десят-их

Запам 'ятайте! Дробові числівники читають так: дві треті, три четверті, чотири треті, три п 'яті, дві сьомі, дев 'ять десятих5. Знаменник має форму називного відмінка множини, якщо чисельник два, три, чотири. Закономірність такої співвіднесеності граматичних форм відповідає правилам поєднання прикметників з іменниками жіночого роду, які вживаються з цими числівниками, напр.: дві рівні частини, три цікаві жінки, чотири свіжі газети, але п 'ять цікавих книг, сім нових купюр. У дробових числівниках приховано виступає іменник жіночого роду частина, який і визначає граматичну форму знаменника. Свідченням цього є дробові числівники одна друга, dein 'ятіз формами жіночого роду в чисельнику. Пропонована в більшості посібниках форма родового відмінка множини для компонентів прикметникової словозміни в межах кількісно-іменникового словосполучення не суперечить чинній літературній нормі, напр.: дві рівних частини, три цікавих жінки, чотири свіжих газети.

Змішаним дробовим числівникам притаманне відмінювання всіх складових частин, напр.: Н. дві цілі п 'ять десятих Р. дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их Д. дв-ом ціл-им п 'ять-ом (п 'яти) десят-им 3. як Н.

О. дв-ома ціл-ими п 'ять-ма (п 'ять-ома) десят-ими М. (на) дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их

Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало), півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі.

Числівники можуть утрачати словозміну в певних синтаксичних позиціях. Втратили відмінкові форми числівники, які використовують у сполуках на зразок Бієнале-2001, Ярмарок-2005, АН-140, Експо-2001. Кількість таких сполук у сучасній українській діловій мові постійно збільшується, оскільки вони відзначаються сконденсованістю і дають змогу називати предмети, явища коротко, лаконічно, уникаючи використання прикметників чи порядкових числівників.

У фаховому мовленні математиків трапляються випадки невідмі-нювання числівників у реченнях на зразок Два плюс два дорівнює чотири замість Два плюс два дорівнює чотирьом.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, за винятком числівника третій (третя, третє).

Подібно до прикметників порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, напр.: перший день, перша година, перше слово, перті успіхи.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому неправильно сказати Уперті дні тисячу дев'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року замість У перші дні тисяча дев 'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року.

У назвах дат типу перше лютого, п 9яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник число, яке опускається як зайве. В давнину в словосполученнях, що означали дату, виступало слово день, яке згодом теж почали свідомо пропускати6. У мовленні доречно використовувати його хіба що для визначення порядковості, напр.: Другий день іде дощ! У назвах святкових дат обидва слова сприймаються як своєрідне неподільне утворення - слово, що називає місяць, поєднується тільки з порядковим числівником, що має форму називного відмінка, напр.: Перше травня. Дев9яте травня. Коли ж ці словосполучення виступають у функції власне дати, вони можуть мати компонентом порядковий числівник у називному або родовому відмінку, пор.: Перше травня - вихідний день або Першого травня буде тепло.

Запам 9ятайте! У датах назви місяців вживають у формі родового відмінка постійно: перше лютого, першого лютого, першому лютого, першим лютого.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова професійного спілкування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Норми вживання числівника в професійному мовленні“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Комунікативна функція

  • Пізнавальна функція

  • Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови

  • Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі

  • Основні ознаки літературно? мови

  • Розділ 1. УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В АСПЕКТІ ТЕОРІЇ СТИЛІВ ТА КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

  • Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення

  • Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури

  • Розділ 2 КУЛЬТУРА УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

  • Види і жанри усного професійного мовлення

  • Український мовленнєвий етикет

  • Розділ 3 ЛЕКСИЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

  • Термін у системі професійного мовлення

  • Синоніми

  • Омоніми

  • Пароніми в діловому мовленні

  • Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів

  • Розділ 4 МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

  • Прикметник у професійному мовленні

  • Відмінювання прикметників

  • Норми вживання числівника в професійному мовленні
  • Особливості сполучуваності числівників з іменниками

  • Займенник у діловому мовленні

  • Дієслово в діловому мовленні

  • Розділ 5 СИНТАКСИЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

  • Порядок слів у реченні

  • Однорідні члени речення

  • Координація присудка з підметом

  • Складні випадки керування

  • Розділ 6 ДОКУМЕНТ ЯК ОСНОВНИЙ ВИД ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

  • Основні реквізити документа, їхня характеристика

  • Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів

  • Характеристика найуживаніших документів. Вимоги до їх змісту та оформлення

  • Різновиди наукових робіт

  • Розділ І. Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії