Присвійні прикметники можуть входити до складу термінологічних сполук (фарадеєва стала, торрічеллієва порожнина) або фразеологізмів (ахіллесова п ята, авгієві стайні, гордіїв вузол, дамоклів меч), втрачаючи, звичайно, значення присвійності. Однак і в цьому випадку є велика кількість конструкцій з родовим належності, напр.: кільце Ньютона, закон Архімеда, прилад Ампера.
Часто лексичне значення прикметників, яке ґрунтується на значенні твірного іменника, зазнає трансформацій. Це призводить до їх переходу з одного розряду в інший, напр.: ведмежий барліг - ведмежа шкура - ведмежа послуга.
Не мають присвійного значення і прикметники, що стали географічними назвами, прізвищами, напр.: Київ, Львів, Микитин, Василишин, Ковалів.
В окремих випадках зміна лексичного значення супроводжується зміною морфологічних ознак, а саме:
• рід втрачає словозмінний характер, закріплюється за словом як стала ознака, переводячи прикметник в розряд іменників, напр.: пряма, стала, крива, складова, приймальна, учительська, набережна, пальне. Вони зберігають прикметниковий тип словозміни за відмінками, пор.: прям-а - прям-ої, прям-ій; приймальн-а - приймальн-ої, при-ймальн-ій. У такому випадку говорять про низький ступінь морфоло-гізації, тобто переходу з однієї частини мови в іншу;
• парадигма відмінкових закінчень стає іменниковою, тобто відбувається втрата зв'язку з прикметником і на рівні значення, і на рівні морфологічної форми, напр.: приймальн-я - приймальн-і, Павлівн-а -Павлівн-и, Павлівн-і.
Іменники-прізвища чоловічого роду на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн) виявляють тісніший зв'язок з прикметником: у родовому відмінку однини вони мають закінчення іменників, а в орудному - прикметників твердої групи, напр.: Коваль - Ковалів-а (Ковалев-а),алс Коволів-им (Кавалев-им), Василишин-Василишин-а, алеВасилишин-им. Лише неслов'янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин (-Ш), відмінюються як іменники, напр.: Дарвін -Дарвін-а, Дарвін-ом; Чаплін - Ча-плін-а, Чаплін-ом.
Типологізацію словозміни географічних назв середнього роду прикметникового походження доцільно проводити з увагою на закінчення: іменники із закінченням -е відмінюються як прикметники, напр.: Горошин-е - Горошин-ого, Горошин-им; Михалков-е - Михалков-ого, Михалков-им; іменники, що мають закінчення -о, повністю морфологізувалися і відмінюються як іменники, напр.: Голосів-о - Голосів-а, Голосів-ом; Святошин-о - Святошин-а, Святошин-ом.
Відмінювання прикметників
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова професійного спілкування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикметник у професійному мовленні“ на сторінці 3. Приємного читання.
