• 2. Лінгвістичні знання мовної норми та її варіантів, багатство мовних засобів (бідність словника у мові публічних виступів є неприйнятною).
• 3. Володіння хорошою дикцією - правильна артикуляція, володіння різними типами інтонації, уміння змінювати темп мовлення, користуватися паузами.
• 4. Інтелігентність - тактовність, доброзичливість.
• 5. Вміння організовувати свої стосунки з аудиторією - дотримуватися принципів співробітництва, виявляти коректність у мовленні (не вживати виразів типу Вам ясно? Ви цього не знаєте тощо).
Велике значення для підсилення смислової виразності та впливу на слухачів мають невербальні засоби спілкування - міміка та жести, погляд, поза промовця.
Міміка - це вираз обличчя, пов'язаний зі змінами положення м'язів навколо рота, очей. А. Коні стверджував, що в гарного оратора обличчя говорить разом з язиком.
Жести - це рухи тулуба, голови, рук або ніг. Природна жестикуляція зближує промовця зі слухачами і робить зміст виступу більш зрозумілим. Однак для цього жести мають бути природними, стриманими, м'якими та узгоджуватися з рухами всього тіла, не бути різкими.
Наприклад, науковці-психологи розрізняють кілька видів жестів руками:
© Вказівним пальцем здебільшого показують на певну особу або предмет, напрям.
o Стиснутий кулак - це наголошення на певному аспекті якогось питання.
о Долоня, обернена догори, може мати кілька значень: промовець пропонує зважити якийсь план або оцінити якусь дію; обернена донизу -означає незгоду, відмову.
Існують різні рівні, на яких можна жестикулювати:
• нижній рівень (від попереку вниз) - жести виражають думки і почуття, пов'язані з опором, несприйняттям;
• середній рівень (між попереком і плечима) - супроводжують більшу частину виступу;
• верхній рівень (від плечей вгору) - жести супроводжують думки про високі ідеали.
Погляд - це контакт за допомогою очей. Встановлено, що, розмовляючи, люди дивляться одне на одного в середньому 35-50 % усього часу, протягом якого відбувається розмова. Зоровий контакт промовця з аудиторією має бути не меншим. Він потрібен для того, щоб визначити реакцію на свої слова. Звичайно, погляд-це сигнал, зміст якого можна визначити, беручи до уваги вираз обличчя та ситуацію. Наприклад, тривалий погляд, спрямований на співрозмовника, свідчить про те, що людина говорить правду. Що складнішою є думка, то рідше людина, яка говорить, дивиться на слухача (бажання не розпорошити свою увагу).
Виділяють такі невербальні засоби спілкування:
• 1. Оптичні - жести, міміка, поза, хода, контакт очей, одяг, косметика.
• 2. Акустичні - темп мовлення, тембр голосу, висота голосу, сила голосу, паузи, інтонація.
• 3. Кінетичні - дотик, потиск руки, поцілунок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова професійного спілкування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види і жанри усного професійного мовлення“ на сторінці 5. Приємного читання.
