– o основної частини;
– o висновків.
• 12. Список використаної літератури.
Елементи 1-10 зазначаються на титульній сторінці. Список використаної літератури подають наприкінці тексту.
Першим, і найвідповідальнішим етапом наукової роботи є вибір теми дослідження та її формулювання. Практика свідчить, що правильно обрати тему означає наполовину забезпечити успішне виконання роботи. Іноді до заголовка можна додати підзаголовок, який конкретизуватиме обраний напрям дослідження (зі словами "на матеріалі..." або без них). Наприклад:
ПИСЕМНЕ ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ФУНКЦЙ:
(на матеріалі) ведення ділової кореспонденції українською та англійською мовами
Другий етап підготовки реферату - ознайомлення з літературою. Пошук відповідних джерел здійснюється за довідковими та бібліографічними виданнями, різними каталогами - алфавітним, систематичним або тематичним - у бібліотеках, за міжбібліотечним абонементом.
Третій етап - опрацювання знайденої літератури. Він включає визначення основної думки відповідно до теми, виписування цитат, добір аргументів, зіставлення та порівняння думок різних авторів (із формуванням на їх основі власного погляду).
Четвертий етап - складання плану реферату. План складається з таких структурних частин: вступу, двох або більше розділів, висновків та списку використаних джерел. Заголовок першого розділу має відображати загальні аспекти обраної теми, другого (третього тощо) - конкретизувати напрям дослідження, найчастіше - із застосуванням дедуктивного методу (від загального до одиничного).
П'ятий етап - написання основної частини реферату. Для зручності доцільно мати із собою кілька текстів, щоб на їх основі створити один текст на відповідну тему. Так, наприклад, теоретичні положення теми "Етапи розвитку української літературної мови" можна проілюструвати цитатами з художніх творів різних періодів; до тем "Культура мовлення. Мовний етикет", "Суржик (сленг) як мовна проблема" додати невеликий (до 10 позицій) словничок найпоширеніших висловів тощо.
Краще буде, якщо у рефераті будуть висвітлені і власні думки автора, що виникли після опрацювання літератури.
Автореферат (від грец. autos - "сам" та лат. referre - "реферат") - короткий письмовий виклад наукового твору самим автором, найчастіше - автореферат дисертації.
Призначення автореферату - ознайомлення наукових працівників із методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками дисертаційної роботи. Важливість його як документа полягає в тому, що за наведеними в ньому даними оцінюють рівень дисертації та наукову кваліфікацію її автора, навички оформлення результатів наукової праці. Останнє важливе й тому, що автореферат, як правило, не зазнає професійного редакторського оброблення, тому здобувач наукового ступеня виступає в ролях автора й редактора одночасно.
Процес написання автореферату - це узагальнення наукової інформації, спрямовано на те, щоб виявити й вибрати ЗІ змісту дисертації найістотнішу інформацію й подати її в новій стислій формі.
Аналізуючи зміст дисертації, її автор виявляє те, що відповідає цільовому призначенню автореферату й має бути в тексті автореферату. У логічній єдності з аналізом провадиться синтез інформації, її логічне комплектування, узагальнення, пошук містких і точних засобів і форм її подання, внаслідок чого створюється новий документ - автореферат, який, попри істотні відмінності від дисертації за формою й обсягом, повинен бути адекватним їй семантично.
Реквізити автореферату:
• 1. Назва установи, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту.
• 2. Індекс УДК (універсального десяткового класифікатора).
• 3. Прізвище, ім'я, по батькові здобувана наукового ступеня.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська мова за професійним спрямуванням» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реферат. Автореферат дисертації“ на сторінці 2. Приємного читання.
