Розділ 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

- системністю - термін повинен бути завжди пов'язаний з іншими термінами даної предметної області;

- повинні мати свою дефініцію;

- моносемічністю - однозначністю тлумачення значення в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни;

- відсутністю експресії та стилістичної нейтральністю.

Але терміносистема будь-якої науки відрізняється великим динамізмом. Спостерігається активний процес виникнення нових термінів. Йде їх кількісне нарощування. Відбувається радикальна перебудова понятійного апарату, яка пов'язана з висуванням на перший план термінів, які займали раніше не настільки високі щаблі в ієрархії. Значення раніше маловикористовуваного і яке містить в собі незначний обсяг поняття може незмірно розширюватися у зв'язку зі зміною суспільних умов.

У терміносистему включається і абревіатура термінів - слова, утворені з назв початкових літер чи початкових звуків слів, що входять у вихідне словосполучення, або з усічених частин слів. Останнім часом число абревіатур значно зросла, що свідчить про розвиток терміносистеми.

У практиці терміновживання нерідкі випадки, коли термін отримує нове значення при збереженні старого. Полісемія терміна двояка. З одного боку, це відображає більш поглиблений погляд на предмет, з іншого - призводить до розмивання поняття і спотворення значення терміну.

Зустрічається і синонімія термінів - позначення одного і того ж поняття кількома термінами. Фахівці виділяють так звані хибно орієнтовані терміни - терміни, що суперечать сутності понять, що позначаються ними.

Терміносистема будь-якої науки отримує сильний вплив з боку суміжних наук. Потік термінологічних запозичень значно зростає, що цілком відповідає сучасній тенденції інтеграції наук. Взаємопроникнення термінів різних термінологічних систем - процес об'єктивний.

Термінологічні дослідження перетворилися на один з найважливіших напрямів. У різних наукових текстах понятійний апарат має різну ступінь розробленості і є своєрідним показником рівня розвитку науки. Відставання понятійного апарату - серйозна перешкода на шляху просування науки вперед.

Оскільки внутрішня форма слів, а значить, і терміна, проявляється, насамперед, у початковий період найменування речей та явищ, виникає природна необхідність аналізувати терміни з урахуванням їх генезису в історії. Термінологічний аналіз дозволяє розкрити сутність і смислове значення сучасних термінів шляхом дослідження історії їх виникнення та розвитку, розкрити взаємодію термінів, встановити місце кожного з них у понятійному апараті, виділити групи споріднених термінів.

Аналіз термінів складається з чотирьох взаємозалежних етапів.

Перший етап - цільове вивчення (у першому наближенні) термінів, які складають тематичну групу, що цікавить дослідника. Воно полягає в виявленні термінів і відповідних їм понять, виділення базового (ключового) терміна і термінів, підпорядкованих йому. Останні важливо показати в такому зв'язку, який склався в практиці їх використання.

Вже на цьому початковому етапі з'являються окремі зауваження, припущення про неточність або нелогічності окремих термінів і їх визначень. Усі сумніви беруться на замітку. Для виявлення сучасних термінів і їх визначень використовують літературу по темі дослідження, різні термінологічні словники та довідники, рецензії, огляди, праці. Терміни виписуються на картках.

Другий етап передбачає етимологічний аналіз, мета якого - з'ясування первинного значення слова (або сполучення слів), що став терміном. Слово, на основі якого утворився термін, розглядається в мовному середовищі, що послужило його першоджерелом.

Третій етап - дослідження зміни термінів і відбиваних ними понять з моменту входження їх в терміносистему науки, тобто вивчення процесу формування, розвитку понять всередині науки.

Перетворившись в термін, слово стає частиною терміносистеми і всередині неї зазнає еволюцію разом з іншими термінами, відчуває їх вплив. Так само еволюціонує і зафіксоване в конкретному терміні поняття. Це означає, що вивчати термін потрібно у всіх його зв'язках і опосередкування з урахуванням законів розвитку всієї системи. Такий підхід носить назву контекстуального аналізу. Він вимагає від дослідника вміння визначати характер вживання терміна в текстах, написаних у різний час, усвідомлювати специфічне його значення в мові конкретного твору, звертати увагу на смислову та емоційну експресивність текстів.

На четвертому етапі дослідник знову повертається до своєї терміносистеми, уточнює її склад з врахуванням нових матеріалів, отриманих на попередніх етапах, дає чітке формулювання кожному поняттю.

Нормалізація терміносистеми вирішується за допомогою термінологічних словників, які встановлюють строго однозначну систему понять і термінів і сприяють впорядкуванню термінології, забезпечення її стабільності.

Значний вплив на відбір термінів для вживання, їх формулювання і визначення надала стандартизація - якісно новий напрямок термінологічної роботи. За минулі десятиліття розроблені і діють кілька термінологічних стандартів, що включають терміни, обов'язкові для застосування в документації всіх видів, навчальної та довідкової літератури. Нормування терміносистеми спрямоване на досягнення єдності терміновживання в кожній конкретній області.