Розділ 5. Організаційні документи

2. " -

3. ^

Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису

Граматичний коментар

ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ, ВЛАСНИХ І ЗАГАЛЬНИХ ІМЕН У КЛИЧНІЙ ФОРМІ ТА У ЗВЕРТАННЯХ

Іменники чоловічого і жіночого роду першої та другої відмін мають в однині окрему кличну форму.

Іменники чоловічого роду другої відміни у кличній формі закінчуються на -у, -ю, -е.

Іменники твердої групи з суфіксами -ик, -ок, -к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення -у: батьку, товаришу, хлопчику, Іваненку, провіднику.

Іменники м'якої групи мають закінчення -ю: лікарю, вчителю, кобзарю, секретарю, водію, Юрію,

Безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м'якої групи з суфіксом -ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні з основою на р, ж) мають закінчення -е: друже, Вікторе, Іване, козаче, інженере, директоре.

Іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -о: сестро, мамо, дівчино, подруго, Людмило, Миколо.

У звертаннях, що складаються з двох власних імен (з імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличної форми: Романе Романовичу, Іване Степановичу, Миколо Артемовичу, Миколо Олексійовичу, Маріє Семенівно, Ганно Василівно, Людмило Петрівно,

Іноді в таких звертаннях кличні форми можуть мати обидва слова: пане бригадир (бригадире), пане директор (директоре), пане лікар (лікарю).

У звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, кличну форму має загальне слово, а власне ім'я може мати і кличну форму, і форму називного відмінка: товаришу Андрію (товаришу Андрій), сестро Ярино (сестро Ярина), але прізвища ставляться у називному відмінку: пане Кравчук, добродію Петренко.

Культура слова