Розділ 4. Розпорядчі документи

У зв'язку із зупинкою заводу на капітальний ремонт усім начальникам цехів подати графіки проведення ремонтів головному інженеру ПТВ ШПАКУ В.В. до 18 травня 1998 року.

Головний інженер Лужанського

експериментального заводу (підпис) О.М. Шакун

4.5. Вказівка

Граматичний коментар

Найбільше помилок припадає на закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду і на форми давального відмінка однини іменників чоловічого й жіночого роду.

1. Родовий відмінок однини. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від значення мають закінчення -а, -я, або -у, -ю.

Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м'якій) мають: іменники середнього роду: міста, села, прізвища, життя, знаряддя; іменники чоловічого роду, коли вони означають:

а) назви осіб, власні імена, прізвища та прізвиська, уособлені предмети та явища: слухача, вчителя, Віктора, Анатолія, Шевченка, Іваненка, Мороза;

б) назви міст та інших населених пунктів: Києва, Харкова, Лондона, Ярославля, Яготина, Конотопа, Ворзеля;

в) назви конкретних предметів: трактора, двигуна, плуга, гвинта, трамвая, олівця;

т) міри довжини: метра, кілометра; площі: гектара; назви місяців, днів тижня та ін.: січня, липня, листопада (але листопаду - назва процесу), понеділка, четверга, дня, місяця (але року, віку); числові одиниці: десятка, мільйона, мільярда; назви грошей: карбованця, червінця, долара;

д) назви будівель та їхніх частин: хліва, млина (але коридору, вокзалу, даху, палацу, метрополітену, універмагу, тину);

е) наукові і технічні терміни іншомовного походження: атома, квадрата, параграфа, ромба, префікса; з українських: трикутника, числівника, відмінка (але складу, способу, роду, виду).

Закінчення -у, -ю пишуться в іменниках, які означають абстрактні або збірні поняття: народу, саду, гаю; назви установ, закладів, організацій: інституту, університету, клубу; назви речовин, матеріалу: меду, граніту, піску, ячменю, чаю, водню; географічні назви: Казахстану, Сибіру, Донбасу.

Крім того, багатозначний іменник може мати два різних закінчення в родовому відмінку: нема аркуша паперу (взагалі) - нема ділового папера (конкретно), працівники апарату (працівники управління) - стояв біля апарата (механізм); акта (діловий папір) - акту (дія).

2. Давальний відмінок однини. У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві, -у, -ю: робітнику - робітникові, Франку - Франкові, товаришу - товаришеві, секретарю - секретареві.

Коли в тексті трапляються поряд кілька іменників чоловічого роду в давальному відмінку, то, щоб уникнути одноманітних закінчень, слід вживати паралельно закінчення -ові, -еві, -єві, та -у, -ю: Шевченкові Тарасу Григоровичу - Шевченку Тарасові Григоровичу; панові Дорошенку - пану Дорошенкові.

У діловому стилі при скеруванні документа переважає закінчення -ові (-еві): директорові, інженерові та ін. (хоч можлива і форма директору, інженеру). У випадках виникнення двозначності, слід писати -ові, -еві, -єві, а не -у, -ю. Справа в тому, що іменники - назви збірні, абстрактні, узагальнюючі - мають однакові закінчення в родовому й давальному відмінках, наприклад, словосполучення допомога заводу можна зрозуміти і як допомога нашого заводу (родовий відмінок) і як допомога нашому заводу (давальний відмінок). Тому для розрізнення родового й давального відмінків у тексті документа для давального відмінка закінчення -ові, -еві, -єві стає обов'язковим.

Культура мови