Розділ 2. Документація особового складу

Р. Ковалишина Ор. Ковалишиним

Д. Ковалишинові, Ковалишину М. при Ковалишинові

У чоловічих прізвищах типу Муха, Солоха, Мишуга, Осика, Чайка, як і в загальних назвах цього типу, обов'язковим € чергування приголосних (Муха - Мусі, Солоха - Солосі, Осика - Осиці). У документах ці прізвища слід намагатися ставити у вихідній формі (доцент Муха І.П.).

Якщо чоловіче прізвище збігається з назвою професії, то виникає потреба розрізняти їх: у загальній назві при відмінюванні відбувається перестановка голосного (швець - шевця, жнець - женця); у прізвищах такої перестановки немає: Швець - Швеця - Швецем, Жнець - Жнеця - Жнецем.

Переважна більшість прізвищ зберігає типове для загальних назв чергування 0, Б з І та з нулем звука: Макогін - Макогона, Корінь - Кореня, Бурячок - Бурячка, Кравець - Кравця. Проте цілий ряд прізвищ відмінюється із збереженням І: Кисіль - Кисіля, Куліш - Куліша, Сокіл - Сокіла, хоча в загальних назвах ми маємо киселя, кулеша та ін.

Прізвища другої відміни (Мороз, Галас) завжди мають закінчення -а. -я, навіть у тих випадках, коли ці самі загальні слова в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю: Борща (борщу), Галаса (галасу), Мороза (морозу), Голода (голоду), Вітра (вітру) та ін.

Якщо звертання складається із загального слова і прізвища, то в кличній формі ставиться загальне слово" а прізвище - лише у називному відмінку: громадянине, пане, добродію Конова лець.

8. Російські прізвища в українській мові передаються так:

- Ё передається сполученням ЙО на початку слова та в середині після голосних, а також після твердих приголосних, якщо Ё у вимові відповідає сполученню ЙО: Йотов, Майоров, Муравйов, Соловйов, Воробйов;

- якщо Ё означає звук О після м'якого приголосного, то тоді пишеться сполучення ЬО: Синьов, Дехтярьов, Пушка-рьов, Лавреньов, Треньов;

- під наголосом після шиплячих Ж, Ч, Ш, Щ та Ц завжди пишеться О: Чижов, Свящов, Балашов, Кудряшов, Лобанов, Кольцов. У ненаголошеній позиції пишеться Е: Горячев, Че-бишев, Коришев, Плющев, Летев;

- російська літера Е після приголосних передається в українській мові літерою Е: Мельник, Вербицький, Александров, Демидов, Луспекаев. Але звук Е в російських прізвищах, що відповідає українському І, передається буквою Є: Бєлкін, Беляев, Сєдіна, Пешков;

- після шиплячих Ж, Ч, Ш, Щ завжди пишеться И: Живков, Чигрін, Кочигін, Щиглов, Щипаное, Шишацький;

- літера И завжди пишеться у прізвищах, утворених від імен та інших коренів, спільних для української та російської мов: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Григорчук, Виноградов, Винокур;

- російський суфікс -ее, -еев передається через Є після всіх приголосних, крім шиплячих, Р і Ц: Матвеев, Федосеев, Євсєєв, Лаптев, Медведев, Каменев; suie Андреев, Гундарев, Малишев, Баришев, Зайцев, Мальцев, Хомічев, Онищев, Кос-тищев, Маришичев.

Культура слова