Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

Охорона праці в туристському комплексі

Перші ознаки отруєння помітні вже через 1,5-3 години. На тлі швидко наростаючої слабості з'являється слинотеча, нудота, багаторазова болісна блювота, сильні колькоподібні болі в животі, головний біль, запаморочення. Незабаром виникають понос (часто кривавий) і симптоми поразки нервової системи (розлад зору, марення, галюцинації, рухові порушення, судороги). При важких отруєннях, особливо блідою поганкою, порушення настає досить швидко (через 6-10 годин); воно змінюється сонливістю, байдужністю. У цей період різко слабшає серцева діяльність, знижуються артеріальний тиск, температура тіла. Якщо хворому не надати допомоги, то розвивається колапс, що швидко призводить до смерті.

Перша допомога при отруєнні грибами нерідко відіграє вирішальну роль у порятунку хворого. Необхідно негайно почати промивання шлунку водою або слабким (рожевого кольору) розчином перманганату калію методом штучно викликаної блювоти. Корисно в розчин додати адсорбенти: активоване вугілля, карболен. Потім дають проносне (касторову олію, сольове проносне), кілька разів ставлять очисні клізми. Після цих процедур хворого слід укрити й обкласти грілками, напоїти гарячим солодким чаєм.

При отруєнні ліками або рослинами промивати шлунок найкраще розчином перманганату калію. В жодному разі не можна допускати, щоб у воді, приготованій для промивання, залишилися нерозчинені кристалики: при потраплянні в шлунок вони можуть викликати найсильніший опік. Насичений розчин фільтрують через марлю, а потім розводять до одержання 0,01-0,1 - процентного розчину (слабко рожевого кольору, ледь помітного через стінку банки). При отруєнні фосфорорганічними речовинами або метиловим спиртом для промивання шлунку використовують розчин питної соди.

Слід пам'ятати, що при отруєннях їдкими речовинами не можна викликати блювоту. При зворотному русі по стравоходу припікальна рідина ще раз травмує слизову оболонку і може статися набряк гортані. Не можна викликати блювоту також і в тих, хто втратив свідомість. Якщо ж це трапилося, слід слідкувати, щоб потерпілий не задихнувся - Для цього його перевертають на живіт або бік і звішують голову вниз, підтримуючи П рукою.

При отруєнні припікальними рідинами (оцтовою есенцією, кислотами, нашатирним спиртом, каустичною содою й іншими лугами, перманганатом калію, скипидаром, бензином) потерпілому дають випити розбовтані у воді яєчні білки (12 шт. на літр холодної води). При отруєнні кислотами, зокрема оцтовою, ні в якому разі не можна давати пити содовий розчин. У результаті реакції між кислотою і содою утворюються гази, що можуть розірвати ушкоджений шлунок. При отруєнні йодом дають пити розведений у холодній воді крохмаль, можна використовувати і пшеничне борошно.

Після промивання шлунку хворому необхідно прийняти активоване вугілля. При отруєнні припікальними отрутами дають 40-80 г порошку, тобто 2-4 столові ложки вугілля, розведеного в

100-200 мл води. Це пояснюється тим, що воно добре зв'язує багато отрут Так. доза в 10 г цілком Інактивує смертельну дозу снотворного або аспірину. Активоване вугілля нейтралізує також 1 алкоголь. Оскільки їжа, що утримується в шлунку, різко знижує дію вугілля, його рекомендують приймати після промивання.

Ефективна дія таніну при подібних отруєннях. З багатьма речовинами він утворює нерозчинні з'єднання - танати, що повільно всмоктуються в тканину кишечнику. Ця речовина у великих кількостях утримується в чаї. Для більш повної екстракції таніну чай варто прокип'ятити. Холодним чаєм можна промивати шлунок. Чай, як відомо, містить збудливі речовини (кофеїн 1 теофілін), тому його обов'язково потрібно дати випити тому, хто отруївся речовинами, які уражають центральну нервову систему (алкоголем, снотворними, а також усякого роду заспокійливими засобами). Чай корисний для тих, хто отруївся ліками, бо знижує артеріальний тиск і розширює судини (крім таблеток, що містять теофілін і теобромін).

При більшості отруєнь корисно покласти на голову хворого міхур із льодом. Це зменшує вплив отрути на мозок і усуває хворобливий стан. Зміряйте температуру тіла, тому що при отруєнні речовинами, що викликають параліч і втрату свідомості, температура звичайно падає. У цьому випадку постраждалого тепло вкутують і обкладають грілками. Однак зустрічаються і такі отруєння, особливо у дітей, за яких температура підвищується. У цьому випадку лід кладуть на пахові області, де близько до шкіри проходять великі судини, дають пити холодну воду, ставлять холодці клізми. Допускати підвищення температури тіла вище 38°С не можна, тому що стан може різко погіршитися.

Якщо з тих чи інших причин на лікарську допомогу найближчим часом розраховувати не можна, то слідом за активованим вугіллям потерпілому дають глауберову сіль, що перешкоджає всмоктуванню рідини в тканини кишечнику. Столову ложку солі розводять у 1 /2 склянки теплої води.

Надаючи долікарську допомогу укушеним тваринами, не прагніть до негайної зупинки кровотечі, тому що вона сприяє видаленню слини тварин з рани. Необхідно кілька разів широко обробити шкіру навколо укусу дезинфікуючим розчином (спиртовим розчином йоду, розчином перманганату калію, винним спиртом), а потім накласти асептичну пов'язку І доставити потерпілого в лікувальну установу для первинно! хірургічно! обробки рани та профілактики стовбняку.

Укуси отруйних змій (очкової змП. кобри, гадюки, порзи) смер-тельнонебезиечнідляжиття.піоіяїхніхукусіввідразужз'яшіяються пекучий біль, почервоніння, синець, розвивається припухлість (набряк): незабаром по ходу лімфатичних судин з'являються червоні смуги. Майже одночасно з цим розвиваються загальні симптоми отруєння: сухість у роті, спрага, блювота, понос, сонливість, судороги, розлад мови, ковтання, іноді рухові паралічі (при укусі кобри). Смерть частіше настає від зупинки подиху.

У таких випадках необхідно негайно протягом перших 2 хвилин після укусу значно вище місця укусу накласти кровоспинний джгут, потім у місці укусу розсікти шкіру до появи крові (ніж достатньо прожарити на вогні) І на це місце поставити відсосну банку для відсмоктування крові. За відсутності спеціальної банки можна скористатися товстостінною чаркою або склянкою. Потім рану обробляють розчином перманганату калію або натрію гідрокарбонату і накладають асептичну пов'язку.

Якщо в місці укусу встиг розвитися набряк або потерпілому була введена протизміїна сироватка, то відсмоктування отрути або накладення джгута безглузді. Потерпілому накладають асептичну пов'язку на рану, створюють спокій, укушену частину тіла охолоджують міхурами з льодом або іншими можливими методами охолодження. Для зняття болі застосовують знеболюючі препарати (наприклад, ацетилсаліцилову кислоту, амидопирин, анальгін). Потерпілому дають багато пити (молоко, воду, чай). У більш пізній термін можливий набряк гортані та порушення дихання аж до його зупинки, а також припинення діяльності серця. У цих випадках необхідне проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця. Постраждалого слід негайно доправити в лікарню для надання лікарської допомоги. Транспортувати хворого слід тільки в положенні лежачи на носилках; будь-які активні рухи лише прискорюють всмоктування отрути. Найефективнішим засобом лікування отруєнь від укусів змій є раннє введення протизміїної полівалентної сироватки.

Питання для обговорення

• 1. Загальні принципи надання першої медичної допомоги.

• 2. Три групи заходів надання першої медичної допомоги.

• 3. Ознаки життя потерпілого.

• 4. Трупні ознаки.

• 5. Іммобілізація, транспортування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

  • Освітлення приміщень і робочих місць

  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій
  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури