Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

Охорона праці в туристському комплексі

На підставі актів форми Н-1 адміністрація підприємства складає звіт про потерпілих при нещасних випадках на виробництві й представляє його у встановленому порядку у відповідні організації.

Якщо потерпілий у період тимчасової непрацездатності, що з'явилася внаслідок нещасного випадку, помер, то керівник підприємства протягом доби зобов'язаний сповістити про це технічного інспектора праці та зацікавлені організації. Якщо спеціальне розслідування по даному нещасному випадку не проводилося, то його необхідно провести в 10-денний термін. Облік нещасного випадку ведеться з моменту настання смерті.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити аналіз причин нещасних випадків на виробництві, розгляд їх у трудових колективах цехів і інших підрозділів, розробку та здійснення заходів щодо профілактики виробничого травматизму.

Міністерство, відомство чи інша велика самостійна організаційна структура проводять аналіз виробничого травматизму і доводять його результати до підвідомчих організацій і підприємств, а також розробляють за узгодженням з відповідними органами й органами державного нагляду заходи щодо профілактики виробничого травматизму та забезпечують їх виконання.

Профспілковий комітет підприємства слухає повідомлення (доповіді) керівника підприємства і керівників структурних підрозділів про заходи, що вживаються, з усунення причин нещасних випадків на виробництві, здійснює контроль за виконанням профілактичних заходів. Нещасні випадки розглядаються на засіданні профспілкового комітету підприємства, цеху, інших структурних підрозділів і в профгрупах. У необхідних випадках на таких засіданнях нещасний випадок зі смертельним наслідком має розслідуватись у судових органах, в обласному (міському, крайовому) комітеті профспілки.

Нещасний випадок з особливо важкими наслідками, при якому загинуло 5 чоловік І більше, розглядається на президії центрального комітету профспілки чи ради профспілок.

Центральні комітети профспілок, обласні (міські, крайові, республіканські) ради 1 комітети профспілок, господарські органи ведуть облік нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Органи прокуратури інформують технічного інспектора праці, відповідний орган державного нагляду та керівництво туристського комплексу про проходження справ і вжиті заходи.

Матеріальне відшкодування збитку потерпілим

Порядок відшкодування збитку регламентується Правилами відшкодування підприємствами (установами, організаціями) збитку, заподіяного робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інструкцією про порядок застосування правил.

Підприємства несуть матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний робітником, службовцем та іншим працівником (за яких вони зобов'язані сплачувати внески з державного соціального страхування) каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, що трапилися з вини підприємства, на його території чи за її межами.

Трудове каліцтво вважається таким, що настало з вини підприємства, якщо воно сталося внаслідок незабезпечення адміністрацією здорових і безпечних умов праці. Доказами провини підприємства є: акт про нещасний випадок на виробництві: рішення суду: висновок технічного інспектора праці або інших посадових осіб (органів), що здійснюють контроль і нагляд за станом охорони праці та дотриманням законодавства про працю, про причини ушкодження здоров'я: медичний висновок про професійне захворювання; рішення про накладення адміністративного чи дисциплінарного стягнення на винних осіб; постанова профкому про відшкодування організацією витрат на виплату коштів по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом; показання свідків.

Відшкодування збитку полягає у виплаті потерпілому суми заробітку (чи відповідної його частини), яку він не отримав унаслідок втрати працездатності або її зниження, за винятком пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, з урахуванням додаткових витрат, викликаних ушкодженням здоров'я.

Потерпілому, тимчасово переведеному за його згоди у зв'язку з трудовим каліцтвом на більш легку нижчеоплачувану роботу, виплачується різниця між попереднім і новим заробітком до відновлення працездатності чи встановлення тривалої або постійної втрати працездатності. Висновок про необхідність переводу потерпілого на іншу роботу, його тривалості (у межах до одного року) і про характер рекомендованої роботи видається лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), а за її відсутності - лікуючим доктором з підтвердженням головного лікаря. При ненаданні адміністрацією в зазначений період відповідної роботи потерпілий має право на відшкодування збитку в розмірі середньомісячного заробітку, що він одержував до настання трудового каліцтва.

Середньомісячний заробіток визначається із сум. виплачених працівнику за два місяці, що передували трудовому каліцтву.

Підприємство за згодою потерпілого зобов'язане забезпечити навчання його нової професії відповідно до висновку лікарсько-трудової експертної комісії, якщо він внаслідок трудового каліцтва не може виконувати колишню роботу. За час навчання потерпілого нової професії, але не більше ніж за три місяці, йому виплачується середньомісячний заробіток по колишній роботі за винятком пенсії по інвалідності, заробітку чи стипендії в період навчання. У цей період виплата сум на відшкодування збитку не провадиться.

У випадку смерті потерпілого право на відшкодування збитку мають: непрацездатні особи, що були на утриманні померлого чи мали до дня його смерті право на одержання від нього утримання; дитина померлого, народжена після його смерті; один із батьків, чоловік чи інший член родини, якщо він не працює 1 зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого, що не досягли 8 років. Неповнолітні діти померлого, на утримання яких померлий виплачував чи зобов'язаний виплачувати аліменти, визнаються такими, що перебувають на утриманні.

Непрацездатними вважаються неповнолітні особи, що не досягли 16 років (учні до 18-літнього віку) або старші, якщо вони стали Інвалідами до досягнення 16 років (учні до 18-літнього віку); чоловіки, що досягли 55 років або визнані в установленому порядку інвалідами.

Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається ЛТЕК у відсотках, встановлюваних залежно від втрати професійної працездатності, внаслідок трудового каліцтва. Одночасно з визначенням ступеня втрати професійної працездатності ЛТЕК за наявності причин розглядає питання про можливості визнання потерпілого інвалідом від даного трудового каліцтва і потреби його в додаткових видах допомоги.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення
  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

  • Освітлення приміщень і робочих місць

  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури