Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

Охорона праці в туристському комплексі

Метеорологічними умовами (мікрокліматом)називають

умови всередині приміщень, обумовлені температурою, вологістю та швидкістю руху повітря.

Тепло- і терморегуляцією називається властивість організму людини пристосовуватися до навколишніх умов, зберігаючи при цьому свою температуру в межах, необхідних для нормальної життєдіяльності.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального й теплового стану організму й створюють відчуття теплового дискомфорту. Так, Держстандарт 12.1.005-88 для робіт середньої важкості, виконуваних на постійних робочих місцях у холодний період року, встановлює температуру повітря 17-20°С вологістю 40-60% зі швидкістю руху не більше 0.2 м/с; для теплого періоду - відповідно, 20-23°С, 40-60%, 0.3 м/с (для приміщень без надмірної теплості).

Різкі відхилення параметрів мікроклімату на робочих місцях від оптимальних або припустимих значень призводять до порушень терморегуляції організму працюючих, викликають надмірне стомлення, утрудняють серцеву діяльність, викликають простудні захворювання.

Відносну вологість повітря контролюють за допомогою різних приладів: гігрографів і психрометрів (рис. 6.1).

Існують також автоматизовані термографи та гігрографи з годинниковим механізмом, які можуть записувати температуру та відносну вологість повітря за добу або тиждень. В основі термографа знаходиться біметалева пластинка, а в основі гігрографа -людське волосся, яке дуже добре реагує на зміни відносної вологості повітря в різні періоди доби або кількох діб (рис. 6.2).

Швидкість руху повітряного потоку вимірюють анемометрами різних конструкцій: від 0,3 до 5 м/с - крильчатими, від 1 до 20 м/с -чашковими (рис. 6.2).

Відповідність якості повітря вимогам санітарних норм установлюється по процентному вмісту в ньому токсичних речовин і пилу. При цьому застосовують лабораторні, експресні й індикаторні методи досліджень.

Лабораторний метод є найбільш точним, але найбільш трудомістким: він виконується шляхом відбору проб повітря на робочих місцях і в приміщеннях (рис. 6.3).

Вентиляція та кондиціювання повітря

Рис. 6.1. Психрометри: a - стаціонарний; б - аспіраційний: 1,2- сухий і мокрий термометри: 3 - резервуар з водою; 4 - трубки для повітря, що просапується: 5 - вентилятор з пружинним заведенням.

Самопишучі прилади

а б

Рис. 6.2. Самопишучі прилади: a - термограф; б - гігрограф: 1 -стрічка -діаграма на барабані з годинниковим механізмом: 2 - перо: 3 - біметалічна пластина; 4 - пасма волосся.

Анемометри

Експресний метод дозволяє досить точно визначити концентрацію шкідливих речовин у заданому місці за допомогою спеціальних приладів. Нині найбільше поширення одержав прилад типу ГХ (газоаналізатор хімічний) різних модифікацій (рис. 6.4). Принцип його дії заснований на зміні кольору індикаторних порошків у спеціальних скляних трубках. При продувці через трубку встановленого обсягу повітря колір порошку змінюється на певному відрізку трубки, що дозволяє визначити концентрацію шкідливої речовини.

Індикаторним методом визначають тільки наявність у повітрі тієї чи іншої шкідливої речовини без установлення П концентрації. Наприклад, фільтрувальний папірець, змочений у розчині фенолрота й висушений, за наявності аміаку червоніє.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу
  • Освітлення приміщень і робочих місць

  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури