Освітлення приміщень і робочих місць

Охорона праці в туристському комплексі

Освітлення має відповідати низці гігієнічних вимог: бути достатнім, рівномірним, не повинне засліплювати очі, створювати зайву контрастність на робочій поверхні.

Освітлення буває природним, штучним і спільним: найбільш сприятливе для організму - природне освітлення.

Спільне висвітлення - це освітлення, при якому одночасно використовуються природне та штучне світло.

Норми природного освітлення приміщень установлюються з урахуванням обов'язкового очищення скла: для приміщень із незначними виділеннями пилу, диму й кіптяви - не рідше двох разів на рік.

Аварійне освітлення призначене для часткового продовження робіт і евакуації людей при раптовому відключенні або виході з ладу робочого освітлення. Таке освітлення повинне мати незалежне джерело електроенергії.

Рівень освітленості робочої поверхні контролюють люксметрами типу Ю-116. Ю-117.

За характером розподілу світлового потоку світильники можуть бути прямого, що розсіюється, та відбитого світла. За гігієнічними, естетичними та світлотехнічними даними відбите освітлення вигідно відрізняється від прямого й розсіяного, але джерела такого світла мають низький коефіцієнт корисної дії (ККД).

Захист від шуму та вібрації

Виробничий шум - це сукупність різних за гучністю й тоном звуків, що виникають при коливальних рухах різних тіл 1 передаються повітряному середовищу. В туристських комплексах джерелами шуму є працюючі холодильні установки, вентиляційні системи, механічне й транспортне устаткування. Людське вухо здатне сприймати звукові хвилі частотою 16-20 ООО Гц. Зона найбільшої чутливості припадає на частоту 800-4000 Гц. Мінімальна інтенсивність звуку, що сприймається людиною в повній тиші, називається порогом чутливості Інтенсивність звуку, при якій виникають неприємні відчуття, називається порогом болючого відчуття. Одиницею рівня звукового тиску є децибел (дб). Людина здатна безболісно сприймати Інтенсивність звуку до 130 дб.

Підвищений шум сприяє появі головного болю, глухоти, виразки шлунку, підвищенню кров'яного тиску, розладу нервової системи. Тривалий вплив шуму призводить до швидкого стомлення, зниження уваги і, як наслідок, до зменшення на 40-50% продуктивності праці та підвищення рівня виробничого травматизму.

За будь-якої виробничої діяльності, а також організації робочих місць варто передбачати необхідні заходи, спрямовані на зниження шуму, що впливає на людину, до значень, які не перевищують допустимі. Це досягається технічними засобами боротьби із шумом (зменшенням шуму машин); застосуванням технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують припустимі; використанням при будівництві звуковбирних матеріалів; застосуванням засобів індивідуального захисту

(протишумні шоломи, навушники, вкладиші у вуха); організаційними заходами (вибором раціонального режиму праці й відпочинку, скороченням часу перебування в гучних умовах). Санітарними правилами забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах з активними рівнями звукового тиску понад 135 дб.

Зміна шуму провадиться шумомірами різних типів, що показано на рис. 6.5.

Вібрація - це механічні коливання окремих деталей устаткування в цілому, що перебувають у робочому режимі, а також площадок і підкладок, на яких його встановлено.

Гранично припустимі значення вібрацій (11-2800 Гц) при роботі з інструментами, механізмами та й устаткуванням, що безупинно впливають на працюючих протягом робочого дня (8 годин), регламентуються СН 245-71 "Санітарними нормами проектування промислових підприємств".

Основними заходами щодо боротьби з вібрацією є зниження вібрації: зниження вібрації в джерелі виникнення; зменшення вібрації на шляху поширення - віброізоляція, шляхом застосування пружинних і гумових прокладок, спеціальних підкладок під устаткування; застосування дистанційного управління, що виключає передачу вібрацій на робоче місце; використання індивідуальних засобів захисту (антивібраційні рукавиці. взуття, гумові килимки). Вібруюче устаткування періодично й після ремонту варто перевіряти на відповідність його діючим санітарним нормам. Для виміру вібрації застосовуються вібрографи, вимірники шуму та вібрації, а також інші прилади, показані на рис. 6.6.

Типи шумомірів

Рис. 6.5. Типи шумомірів: а) ОКТАВА-201. Портативний шумомір 2-го класу; б) Алгоритм-01 шумомір; в) SVAN-912М шумомір та вібромір


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Освітлення приміщень і робочих місць“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

  • Освітлення приміщень і робочих місць
  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури