Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

Охорона праці в туристському комплексі

• димові - реагують на появу диму;

• світлові - реагують на ультрафіолетове випромінювання: -ультразвукові - реагують на зміну частоти коливання.

При високій температурі навколишнього середовища, яка виникає внаслідок перегріву механічних вузлів, агрегатів, установок, використовують теплові сповіщувачі (встановлюються на висоті 6-10 м від підлоги, контролюють 10-30 м2) у приміщеннях. Вони підрозділяються на: максимальні (підвищення температури на 60-80°С) спрацьовують розімкненням контакту біметалічної пластини; диференціальні використовують при підвищенні температури з певною швидкістю (наприклад, на 10°С протягом 1 хвилини); максимально диференціальні

Світлові сповіщувачі (встановлюються на висоті 0,75-1,5 м від підлоги) реагують на ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Принцип дії такий, що за допомогою п'єзакерамічних електроакустичних перетворювачів енергія відображається від теплового потоку джерела горіння і викликає електричний сигнал, у результаті якого розімкнуться контакти в реле і на пульт подається Сигнал тривоги. У приміщеннях, де шум перевищує 40 ДБ, сповіщувачі використовувати Не можна.

Димові сповіщувачі реагують на появу диму. Розміщення й установку пожежних сповіщувачів проводять відповідно до технологічних карт і проекту, як правило, вони монтуються на стелі та встановлюються на стінах у місцях з найбільш імовірним виникненням пожежі, скупченням гарячого повітря та диму. Кнопкові сповіщувачі (розташовуються не більше ніж на 50 м один від одного) ручної дії монтуються на стінах всередині приміщень і зовні на висоті 2,5 м від підлоги (по одному на поверх). До них можна зручно дотягнутися, біля них має бути добре освітлення. При включенні ручних пожежних сповіщувачів слід дуже обережно розбивати захисне скло, щоб не поранити руки.

Успіх ліквідації пожежі залежить від швидкого реагування й сповіщення персоналу та гостей готелю. Установки автоматичного пожежегасіння за видами пожеж можуть бути: водяними, паровими, пінними, газовими, порошковими, хладоновими. Всі автоматичні установки одночасно з гасінням пожежі подають сигнал про неї. тому встановлювати ще й сигналізацію недоцільно.

Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння

До основних установок автоматичного пожежегасіння, які використовують піну і воду, належать:

• 1) спринклерні, які складаються з 7 зрошувачів. 8 розподілених трубопроводів. З другорядних підживлюючих трубопроводів: 4 магістральних підживлюючих трубопроводів: 5 контрольно-сигнальних клапанів з 6 сигнальними пристроями і не менше 2 водопідживлювачів; центрального насоса та 2 водонапірних баків. Під дією тепла під час пожежі розкриваються спринклерні зрошувачі, і джерело вогню гаситься водою. В цей час контрольно-сигнальні клапани подають сигнал тривоги. Спринклерні зрошувачі споряджені скляними та металічними легкоплавкими замками, які складаються з 3 пластин, з'єднаних між собою легкоплавким сплавом (свинець, вісмут, олово, кадмій) (див. рис. 7.6.7.7):

• 2) у дрекчерній системі трубопроводи не заповнені вогнегасною речовиною. Зрошувальні головки завжди відкриті. Ці установки вмикаються автоматично за допомогою автоматичного сенсора. Вода подається до місця пожежі через всі клапани, об'єднані в одну секцію. Тому використання води в цій системі значно більше, ніж у спринклерній (див. рис. 7.8 та 7.9).

Спринклерні та дренчерні установки пінного пожежегасіння відрізняються від водяного пінними зрошувачами, встановленими замість спринклерних І дренчерних зрошувачів. 1 приладами для змішування піни з водою.

Схема спринклерної установки

Рис. 7.6. Схема спринклерної установки: 1 - насос центробіжний: 2 - бак водопровідний: 3 - трубопроводи живильні другорядні: 4 - трубопровід живильний магістральний: 5 - клапан контрольно - сигнальний: 6 - сигнальний пристрій: 7 - зрошувач спринклерний: 8 - трубопроводи розподільчі.

Схема спринклерної установки водяного пожежегасіння

Рис. 7.7. Схема спринклерної установки водяного пожежегасіння: 1 - сповіщувач: 2 - спринклерні головки.

Схема дренчерноіустановки водяного пожежегасіння

Рис. 7.8. Схема дренчерноіустановки водяного пожежегасіння: 1 - зовнішній водопровід; 2 - насос: 3 - зворотний клапан; 4-компресор; 5- резервуар для вирівнювання тиску; 6 - звуковий випромінювач: 7-трубопроводи; 8-дренчерна мережа; 9-дренчерні головки: 10- кран ручного увімкнення; 11 - легкоплавкі замки; 12 - збуджувальний клапан; 13 - збуджувальний водогін; 14 - клапан групової дИ; 15 - труба водогінної мережі.

Питання для обговорення

• 1. Організація протипожежного захисту в туристському комплексі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

  • Освітлення приміщень і робочих місць

  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння
  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури