Вентиляція в житлових, виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях готелів служить для забезпечення параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарно-гігієнічні вимоги. За допомогою вентиляції вдається зменшити забруднення повітря шкідливими газами, парами, пилом, нормалізувати температурно-вологі параметри повітряного середовища.
Норми повітрообміну в приміщеннях готелів встановлені такі: кратність повітрообміну в номерах на 1 місце: 50 м3/г-у будинках вищого 11 розрядів; 40 м*/г - у будинках П розряду 1 ЗО м3/г - у будинках Ш і IV розрядів. Не допускається розбіжність обсягів при-токів витяжки повітря від проектного більше ніж на 10%, а зниження чи збільшення температури приточного повітря - більше ніж на 2°С.
Щоб уникнути переохолодження житлових приміщень під час сильних морозів, природну витяжку в помешканнях зменшують, прикриваючи регульовані вентиляційні штахети. Механічну вентиляцію в холодний період року відключають, переводячи на режим роботи природною витяжкою вентиляції. Після закінчення морозів вентиляційні системи мають бути цілком включені. На основі весняного огляду вентиляційних систем складається перелік недоліків, предметів усунення під час ремонту. Найбільш серйозні несправності, що можуть призвести до отруєння людей, пожежі, варто виправляти відразу після їх виявлення.
Системи кондиціювання підтримують у приміщеннях, що обслуговуються, необхідні параметри повітря. При цьому допускаються лише незначні відхилення від норми: за обсягом приточного повітря - 10%, температурою - 2°С, відносною вологістю - 5%. Двері камер секцій кондиціонерів у повітрянозаборні шахти повинні бути щільно закриті, а в необхідних випадках - опломбовані. Для роботи в камерах допускається тільки обслуговуючий персонал 1 робітники на час ремонту устаткування.
Сміттєпроводами обладнані готелі на 100 місць 1 більше при поверховості будинку понад 3 поверхи. Вони встановлюються на сходових клітках або в окремих приміщеннях. У приміщеннях відпочинку обслуговуючого персоналу встановлення сміттєпроводу не допускається за санітарно-гігієнічними нормами.
При експлуатації сміттєпроводів не допускається закладати в завантажувальні ковші клапанів великогабаритні предмети (наприклад, пляшки, коробки), виливати рідини, скидати предмети, що горять та іскряться, спроможні викликати загоряння сміття.
Вентиляція сміттєпроводу має забезпечувати постійне видалення повітря зі стовбура через витяжну шахту. ІІ дія перевіряється щомісяця через відкриті отвори завантажувальних клапанів на нижньому та верхньому поверхах. Перевірка проводиться анемометром або по відхиленню тонкого цигаркового паперу. Визначати наявність тяги за допомогою відкритого вогню забороняється.
Санітарно-гігієнічні вимоги до сміттєприймальних камер полягають у такому:
• стінки камери облицьовуються керамічною плиткою, а стеля
покривається олійною фарбою;
• камера повинна бути обладнана трапом, приєднаним до каналізації, що має нахил 0,01 до приямку, а також раковиною і поливальним краном із шлангом для подачі холодної та гарячої води;
• сміття з камери має вивозитися щодня;
• після вивозу сміття камера очищається та промивається зі шланга; приміщення сміттєзбиральні періодично піддається дезінфекції (заходи щодо боротьби з патогенними мікроорганізмами) 1 дератизації (заходи по боротьбі з гризунами). Проведеними санепідемстанцією;
• приміщення сміттєзбиральні повинно мати ізольований вихід і не прилягати до інших підсобних приміщень туристського комплексу.
Для того щоб до камери не потрапляли гризуни, двері сміттєзбиральної камери повинні щільно прилягати і мати запірний устрій; внутрішня сторона дверей і поріг оббиваються листовою сталлю; ушкодження в конструкціях, що захищають сміттєкамеру, мають своєчасно і старанно закріплюватись.
Розбір сміття і добір іншої сировини в камерах забороняється. Контейнери зі сміттям до моменту їх вивозу попередньо вивозять із сміттєприймальної камери на господарське подвір'я. Кришки наповнених контейнерів повинні бути щільно закриті.
Сміттєкамери облаштовуються стаціонарними бункерами, з яких сміття регулярно пересипається в переносні контейнери. Стаціонарні бункери перед черговим вивозом сміття повністю спорожняються. При цьому ручне перевантаження цілком виключається. Переносні контейнери для збору сміття щодня миються щітками всередині та зовні під струменями теплої води (45-60°С).
При використанні засобів механізації (лебідок, тельферів) для підйому контейнерів слід дотримуватися вимог безпеки. Шлях, яким вони доставляються для розвантаження на спеціалізований автотранспорт, має бути без різких поворотів і повинен мати мінімальні нахили. При великому обсязі сміття варто застосовувати знімні кузова сміттєвозів, пресування І роздрібнення сміття.
Нові туристські комплекси з кількістю 400-500 місць рекомендується облаштовувати стаціонарними системами централізованого вакуумного пиловидалення. При цьому в номерах встановлюється пристрої прийому запиленого повітря, сполучені з магістральними трубопроводами, в яких розрідження повітря створюється водокільцевими компресорами. Відсмоктане під час складання забруднене повітря очищається через дифузори! та мокрі пилевідділювачі (барботери), а затриманий пил у щільних пакетах вивозиться в спеціально відведені місця. При використанні такої системи тривалість складання становить: для одномісного номера площею до 20 м2 - 8-10 хвилин: коридорів площею до 10 ма - 2-3 хвилини.
Питання для обговорення
• 1. Норми перенесення вантажів вручну, які встановлені для підлітків 16-18 років, жінок. чоловіків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення“ на сторінці 2. Приємного читання.
