Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом

Охорона праці в туристському комплексі

Захисні засоби в електроустановках. Для захисту людини від впливу електричного струму розроблений комплекс технічних і організаційних зоходів Держстандартом 12.1.019-79 (СТ СЕВ). В електроустановках передбачені пристрої, які здійснюють такі функції: виключають зіткнення людини з елементами, які перебувають під напругою: захищають людину при її дотику до елементів, які перебувають під напругою, в нормальних умовах експлуатації установки: перешкоджають потраплянню напруги на не струмопровідні елементи установок: захищають людину при її дотику до елементів обладнання, які опинилися під напругою в результаті порушення нормального режиму роботи (замикання на корпус, землю).

Зіткнення людини з елементами електроустановок, які перебувають під напругою, виключається через застосування огороджень, блокувань, сигналізації, розміщення струмопровідних елементів на недоступній висоті, а також використання індивідуальних засобів захисту. Огородження передбачаються в тих випадках, коли їх використання не перешкоджає нормальному ходу технологічного процесу і застосовуються як суцільні, так і сітчасті з розміром осередків (у рос. - ячеек) не більше 25 X 22 мм. Суцільні огородження у вигляді кожухів і кришок влаштовуються в електроустановках напругою до 1000 В. Сітчасті огородження мають двері, що закриваються на замок. Висота таких огороджень у закритих розподілених пристроях (ЗРГГ) напругою понад 1000 В 1 складає не менше 1,9 м, а у відкритих - не менше 2 м.

Блокування (механічні, електромагнітні, електричні) встановлюються в електроустановках, в яких роботи виконуються на огороджуючих струмопровідних частинах, а також в електричних аларатах-рубильниках, автоматичних вимикачах та інших пристроях, які працюють з підвищеними потребами безпеки.

Електрична ізоляція є найбільш універсальним захисним засобом, який застосовують у всіх електроустановках. Рівень її встановлюється виходячи з технологічних 1 енергетичних параметрів установки. Стан Ізоляції значною мірою визначає ступінь безпеки експлуатації електроустановок.

Для виявлення дефектів і пошкодження ізоляції вживають такі заходи: приймально-здавальні випробування знову вводимого в експлуатацію або реконструйованого електрообладнання; випробування його при поточному та капітальному ремонтах; профілактичні випробування в терміни, встановлені правилами або при виявленні дефектів; постійний контроль, який здійснюється шляхом вимірювання опору ізоляції під робочою напругою протягом усього часу роботи установки.

В умовах підвищеної небезпеки ураження від первинної розподільчої мережі та мережі заземлення для живлення окремих споживачів або групи застосовуються розподільчі трансформатори, їх використання дозволяє зменшити провідність ізоляції захищеної ділянки по відношенню до землі. До розподільчих трансформаторів пред'являються підвищені вимоги, з точки зору рівня ізоляції та конструкційної надійності, визначені умовами електробезпеки. Як правило, вони не змінюють значення напруги, тобто виготовляються з коефіцієнтом трансформації, рівним одиниці. З метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом у виробничих умовах застосовуються малі напруги - 12, 24, 36, 42 В. Такі напруги нормують для робіт підвищеної небезпеки (Держстандарт 12.1.013-78) для живлення таких електро-приймачів: ручних електрифікованих Інструментів; переносних ручних ламп: світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами накалювання. Напруга не більше 12 В включно має застосовуватися в особливо небезпечних місцях роботи. Джерелами малої напруги є батареї гальванічних елементів, акумулятори та трансформатори.

Заземлення неструмопровідних елементів електрообладнання, які опинилися під напругою в результаті порушення нормального режиму роботи, широко застосовуються в мережах напругою біля 1000 В. Заземлення 1 занулення виконуються відповідно до ПУЕ і Держстандарту 12.1.030-81.

Для широко застосованих вертикальних заземлювачів використовуються стальні труби діаметром 3,0 см і кутова сталь розміром від 40 X 40 до 60 X 60 мм та довжиною 2,5-3,0 м. Для зв'язку вертикальних елементів і якості самостійний горизонтальний електрод застосовується смугова сталь площею перетину не менше 4X12 мм або сталь круглого перетину діаметром не менше 6 мм.

За Держстандартом 12.1.030-81, захисне заземлення (занулення) електроустановок виробляється: при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму в усіх випадках; при номінальній напрузі 42-380 В змінного струму та 110-440 В постійного струму при роботах в умовах підвищеної небезпеки й особливо небезпечних (Держстандарт 12.1.013-78). Заземленню в цьому випадку підлягають усі мережі будь-якого роду струму й напруги.

Відповідно до Держстандарту 12.1.013-78, при виробництві будівельно-монтажних робіт в електроустановках напругою до 1000 В з наглухо заземлюваною нейтраллю або виводом джерела однофазного струму застосовуються одночасно захисні заземлення й занулення корпусів приймачів електричної енергії. Для електроустановок напругою в мережі до 1000 В с заземленою нейтраллю захисному заземленню або зануленню підлягають металеві частини електроустановок, доступні для доторкання людини й не мають інших видів захисту, які забезпечують електробезпеку (Держстандарт 12.1.030-81).

Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані нейтралі генераторів (трансформаторів) або виводи однофазного джерела живлення електроенергією, з урахуванням опору істотних і повторних заземлювачів нульового проводу, має бути не більше 2,4 і 8 Ом, відповідно, при міжфазних напругах 660, 380, 220 В трьох-фазного або 380,220,127 В однофазного джерела живлення. Якщо питомий опір землі перевищує 100 Ом, то припустиме збільшення вказаних норм у 100 разів.

Занулення ліній електропередачі здійснюється нульовим робочим проведенням, прокладеним на тих самих опорах, що й фазні проведення.

В електроустановках напругою до 1000 В. що живляться від мережі з ізольованими нейтраллю або виводами однофазного джерела живлення, опір заземлюючого пристрою в стаціонарних мережах має бути не більше 10 Ом. Якщо питомий опір землі перевищує 500 Ом. то допускається вводити підвищені коефіцієнти, які залежать від питомого опору землі.

Режим нейтралі, захист пересувних електроустановок і ручних електричних машин І класу в мережах напругою до 1000 В повинні відповідати вимогам Держстандарту 12.1.030-81.

Залізобетонні фундаменти промислових будинків можуть використовуватися як заземлювачі при дотриманні вимог Держстандарту і 2.1.030-81.

Як заземлюючі та нульові захисні пристрої звичайно застосовуються спеціально призначені для цієї мети провідники, а також металеві будівельні, виробничі й електромонтажні конструкції. Нульові робочі провідники як нульові захисні пристрої мають використовуватися в першу чергу. Для переносних однофазних приймачів електричної енергії постійного струму як заземлюючі та нульові захисні пристрої варто застосовувати провідники, призначені тільки для цієї мети.

При зануленні фазні й нульові захисні провідники підбираються таким чином, щоб при замиканні на корпус або нульовий провідник виникав струм короткого замикання, що забезпечує відключення автомата або руйнування плавкої вставки найближчого запобіжника. Цей струм має бути досить великої сили (в 1.5-3 рази більше номінального струму), що можливо за умови, якщо нульове проведення має провідність не менш половини провідності фазного. Використання в цих цілях нульового періоду, що йде в електроприймач. тобто який служить провідником робочого струму, заборонено, тому що при випадковому його обриві корпус виявиться під фазною напругою.

У мережі, де застосовується занулення. заборонено заземлювати корпус приймача, не приєднавши його до нульового проведення. Це пояснюється тим, що при замиканні фази на заземлений, але не приєднаний до нульового проведення корпус утвориться ланцюг струму через заземлення корпуса й нейтралі мережі. У результаті всі корпуси - як ушкоджений, так і справний - виявляться під деякою напругою. Небезпека буде тим більша, чим довший час Існуватиме зазначена напруга (до відключення ушкодженої установки від мережі вручну, оскільки захист цієї установки через малу силу струму, що стікає в землю, як правило, не здатний відключити її автоматично). Одночасні занулення й заземлення того самого корпуса (заземлення зануленого корпусу) дозволяють поліпшити умови безпеки, тому що створюють додаткове заземлення нульового проведення.

Захисне відключення - це система захисту, що забезпечує автоматичне відключення всіх фаз аварійної ділянки мережі та спрацьовує при однофазних замиканнях і доторканнях до елементів, що перебувають під напругою. Захисне включення складається з приладу, що реагує на небезпечні для людини параметри електроустановки, й апарата, що відключає небезпечну ділянку за сигналом, який надійшов із приладу.

В якості апарату, що вимикається, у схемах захисного відключення використовуються автоматичні вимикачі, магнітні пускачі й контактори. Застосування захисного відключення рекомендується для пересувних електроустановок і ручного електроінструмента.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в туристському комплексі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Зміст законодавства з охорони праці

  • Гарантії прав громадян на охорону праці

  • Види відповідальності за порушення законодавства, норм І правил з охорони праці

  • Система стандартів безпеки праці

  • Розділ 2. Управління охороною праці в туристському комплексі

  • Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

  • Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців

  • Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

  • Організація навчання працюючих охороні праці

  • Організація медичного огляду персоналу туркомплексів

  • Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації

  • Аналіз стану охорони праці

  • Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

  • Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань

  • Спеціальне розслідування нещасних випадків

  • Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

  • Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

  • Розділ 4. Техніко безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж

  • Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень

  • Схеми включення людини в ланцюг електричного

  • Методи й основні засоби захисту від ураження електрострумом
  • Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

  • Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства

  • Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом

  • Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

  • Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

  • Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

  • Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу

  • Освітлення приміщень і робочих місць

  • Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

  • Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі

  • Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

  • Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів

  • Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння

  • Розділ 8. Надання першої медичної допомоги потерпілим

  • Іммобілізація, транспортування

  • Шок

  • Перша допомога при ударах, переломах

  • Перша допомога при опіках та обмороженні

  • Штучне дихання і масаж серця

  • Отруєння чадним газом, сонячний удар, укуси отруйних змій

  • Розділ 9. Методичні вказівки й індивідуальні завдання до виконання контрольних робіт з дисципліни "Охорона праці" для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей

  • Список використаної літератури