Розділ 3. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Безпека життєдіяльності людини

— вживання йоду з харчовими продуктами, що забезпечує захист щитовидної залози. Йод особливо потрібний населенню, яке проживає на територіях, забруднених радіонуклідами чи із недостатнім вмістом йоду у воді або ґрунті.

Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться безпосередньо тоді, коли є опік. Воно спрямоване на послаблення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. Спочатку необхідно зробити проти-інфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). У разі важкої ранньої реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для послаблення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол тощо). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, впливу ультрафіолетового випромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0,25—0,5 % розчину новокаїну з інтервалом у 3—4 дні).


Правила поведінки при аваріях на АЕС


При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів відбувається радіоактивне зараження за межами території станції. Це спричиняє опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому на службовців АЕС впливає гама-опромінення. У разі отримання сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно подбати про герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Треба пам'ятати, що дози опромінення значно менші, якщо люди перебувають у будинках і спорудах. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного — у 10 разів, заглибленого укриття (підвали з покриттям із дерева) — у 7 разів, заглибленого укриття (підвали з покриттям з цегли або бетону) — у 40—100 разів. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби вулицею. Виходячи із сховища, необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання встановлюють органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. Проводиться обов'язкова медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.

У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. У першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. У цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація здійснюється безпосередньо від будинків. Евакуація проводиться на автомашинах і пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту і висаджують там. На другому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, якщо необхідно — санітарну обробку — і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після завершення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.

Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила не тільки збільшення кількості онкологічних захворювань серед населення, вона також стала причиною виникнення інших хвороб, що отримали назву "чорнобильський синдром". Це різноманітні психосоматичні захворювання, які прискорюють старіння і смерть. З цим явищем зіткнулись також японці після Хіросіми і Нагасакі.

Сьогодні на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від уражаючих дій ядерного впливу. Ця система передбачає використання, передусім, природних факторів, які супроводжують повсякденне життя кожної людини, і визначає 12 правил захисту медицини. Ось деякі з них:

— генозахисне харчування (воно врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);

— очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних генотоксікантів;

— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;

— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).


Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни


Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно:

— максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовувати підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, пов'язка, плащ, гумові чоботи);

— під час перебування на відкритій території не роздягатися, не сідати на землю, не курити;

— перед тим, як увійти в приміщення, взуття помити водою або витерти вологою ганчіркою, одяг почистити вологою щіткою;

— суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

— в усіх приміщеннях, підготовлених для перебування людей, щоденно проводити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

— приймати їжу тільки у закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5 % розчином питної соди;

— воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування — придбані через торговельну мережу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності людини» автора В.П.Лапін на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

  • 1.5. Оцінка ризику ймовірних небезпек

  • Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • Психологічне розвантаження

  • Місто як джерело небезпеки

  • Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати

  • Поведінка людини у натовпі під час масових заходів

  • Заводи, фабрики, служби забезпечення міста

  • Сповіщення про хімічне зараження

  • Оповіщення про радіоактивне зараження

  • Затоплення помешкання

  • Витік газу

  • Безпека під час користування ліфтом

  • Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва

  • Основи пожежної безпеки

  • Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортом

  • Що робити, якщо виникла пожежа у транспорті

  • Аварія автомобіля

  • Аварія потяга

  • Аварія літака

  • 2.4. Соціальне середовище і людина

  • Як уникнути зґвалтування

  • Автономне існування людини в екстремальних умовах

  • Якщо заблукав у лісі

  • Прикмети для орієнтування без карти

  • Добування і приготування їжі

  • Добування вогню

  • Правила власної безпеки під час купання

  • Перегрівання організму

  • Блискавка

  • Перша медична допомога

  • Сонячний тепловий удар

  • Харчове отруєння

  • Укус змії

  • Перша медична допомога із використанням природних ліків

  • Розділ 3. НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  • 3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини

  • 3.3. Небезпеки соціально-політичного характеру та їх вплив на життєдіяльність людини

  • Розділ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

  • 4.2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

  • Звичайні військові засоби ураження

  • Основні принципи щодо захисту населення:

  • Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

  • Засоби індивідуального захисту

  • Медичний, радіаційний та хімічний захист

  • Укриття людей у захисних спорудах

  • Евакуація населення з небезпечних районів

  • Спостереження та контроль за станом навколишнього середовища, продуктів харчування та води

  • Прилади радіаційного, дозиметричного контролю та хімічної розвідки

  • Дозиметричні прилади

  • Прилади хімічної розвідки

  • Практична перевірка вмісту кількості синильної кислоти в тютюновому димі

  • Захист продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення

  • Санітарні заходи в особистих підсобних господарствах

  • Поради щодо захисту продуктів харчування від нітратів

  • 4.3. Безпека підприємницької діяльності

  • 4.4. Надання першої медичної допомоги

  • Висновки

  • ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи