Розділ «2.4. Соціальне середовище і людина»

Самозахист — це законні дії громадян за умови, що при цьому дотримуються певні вимоги, основною з яких є глибоке розуміння таких важливих положень у кримінальному праві, як необхідна оборона. Під необхідною обороною розуміють правомірний захист від суспільно небезпечних посягань на інтереси держави, суспільні чи особисті інтереси шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає. Суть особистої оборони полягає в її моральному змісті та соціальній спрямованості. Тобто необхідною визнається оборона лише тоді, коли вона була направлена на відбиття суспільно небезпечного нападу, на захист прав та інтересів людини, яка обороняється від загрози заподіяння шкоди. Закон встановлює, що особа, яка заподіяла в момент необхідної оборони шкоду нападаючому, не відповідає за це, оскільки її дії присікають чи запобігають нападу. Правом на самозахист може користуватися кожна людина. Законодавством України передбачено, що при захисті особистих інтересів можливе заподіяння шкоди тому, хто на них посягає.

Щоб захиститись, необхідна як фізична, так і психологічна готовність до екстремальної ситуації. Це значно підвищить шанси дати відсіч зловмисникові. Бажано, та й в інтересах кожної особи чоловічої і жіночої статі, оволодіти хоча б елементарними прийомами самбо, боксу чи інших аналогічних видів спорту. Для цього існує достатньо різних спортивних секцій, гуртків, де можна за короткий час навчитися навичкам самозахисту. Добре б мати при собі газову зброю, придбану в установленому порядку. У жодному разі не рекомендується озброюватись холодною зброєю, бо лише її зберігання — це вже порушення правових норм.

Треба зауважити, що у життєвих ситуаціях криміногенного характеру є деякі правила щодо використання необхідної оборони, які треба знати і враховувати перед тим, як прийняти рішення про самозахист.

У відповідній літературі зазначено, що такими правилами, зокрема, є:

— суспільна небезпека посягання (нападу) і його дієвість;

— можливість захисту державних, громадянських, особистих (своїх власних та інших осіб) інтересів;

— заподіяння шкоди тільки нападаючому;

— захист не повинен перевищувати меж необхідності.

Іншими словами, щоб оборона вважалась правомірною дією, потрібно, щоб усіх цих правил було дотримано.

Шляхи, форми та методи самозахисту

Форми самозахисту — крайня необхідність. їх можна застосовувати лише тоді, якщо небезпека від дій нападаючого не могла бути усунута іншими засобами.

Форми самозахисту можуть бути:

— застосування фізичної сили (найпоширеніша форма), тобто рукопашний бій;

— застосування спеціальних засобів (газовий пістолет, газовий аерозольний балончик тощо);

— застосування спеціально тренованої собаки.

Розглянемо деякі способи і прийоми самозахисту. Несподіваний напад завжди починається з близької відстані. У першу чергу необхідно негайно звільнитися від нападника, а потім не підпускати його близько до себе та намагатись не підпадати під його удари. Однією з реакцій того, хто захищається, є нанесення ударів ногами, оскільки вони втричі сильніші від рук. Ногами можна наносити удари, перебуваючи на порівняно великій дистанції (2—3 кроки) від нападника. Особі, яка захищається, невідомі фізичні можливості злочинця, тому сильні удари будуть у цій ситуації найефективнішим прийомом самозахисту.

Але у поєдинку на короткій дистанції перевага надається ударам руками, головою, а також колінами. Переважно кулачний бій закінчується обхватом один одного. Тут виграє той, хто краще володіє прийомами боротьби. Така боротьба часто продовжується і на землі. У такому випадку вирішальну роль у досягненні перемоги відіграє вміле використання бойових прийомів самбо. Треба зазначити, що прийоми самбо мають перевагу навіть перед озброєним злочинцем, оскільки вони є невидимою зброєю. Вибір силового прийому залежить від обставин, ступеня небезпеки й агресивності осіб, до яких він застосовується. Так, відбиваючи напад, треба діяти відповідно до небезпеки, яку представляє нападник. Якщо нападає одна людина без зброї, то мусять бути застосовані лише прийоми. Більш рішучих заходів варто вживати, коли нападник фізично дуже сильний або озброєний, можливо, не один. Тут наслідки застосування прийому можуть бути різні. У разі групового нападу треба використовувати прийоми та удари, які б знешкодили першого нападника (зачинщика), а потім діяти залежно від ситуації.

Потрібно звернути увагу на те, що застосування фізичної сили до злочинця вимагає певної сили, швидкості, спритності та координації рухів. Важливим є уникати необґрунтованого ризику для свого життя чи здоров'я. Варто замислитися над тим, чинити фізичний опір чи ні.

Тактика захисту від злочинця не містить готових штампів та рецептів на всі випадки. Доцільно діяти залежно від ситуації, але у будь-якому випадку потрібно бути націленим на перемогу, діяти безпомилково, впевнено. Тут на допомогу приходить уміння володіти своїм психічним станом, спроможність застосувати психологічний пресинг на злочинця, пригнітити його волю.

Правила придбання та користування спеціальними засобами самооборони