Розділ «2.4. Соціальне середовище і людина»

Вітаміни (від лат. vita — життя) — біологічно активні органічні сполуки, життєво необхідні для організму людини.

Незважаючи на те, що роль вітамінів у життєдіяльності організму є надзвичайно важливою, їхня кількісна потреба дуже мала — здоровій людині достатньо всього декількох сот міліграмів різних вітамінів на добу.

Вітаміни беруть участь у процесах засвоєння всіх поживних речовин, росту та регенерації клітин та тканин, їх недостатня кількість призводить до такого захворювання, як авітаміноз. Характерними ознаками останнього є загальне нездужання, низький опір імунітету інфекційним захворюванням тощо.

Для запобігання та лікування авітамінозу у першу чергу призначаються насичена відповідними вітамінами дієта та вітамінні препарати.

У наш час ученими вже вивчено десятки вітамінів. Вони позначаються великими літерами латинського алфавіту.

Вітамін А знаходиться в продуктах харчування тваринного походження. Зокрема, велику кількість цього вітаміну містить печінка деяких морських риб і тварин, вершкове масло, яєчний жовток, молоко (особливо влітку).

Деякі рослини містять каротин, який в організмі людини перетворюється у вітамін А. Джерелом каротину є овочі та зелень, меншою мірою плоди та ягоди. Недостатність вітаміну А в організмі призводить до хвороби, що відома під назвою "куряча сліпота".

Вітамін В1 служить для обміну речовин і забезпечує діяльність нервової системи. Його нестача викликає порушення серцево-судинної та імунної систем. У великій кількості знаходиться в зернових і бобових культурах, внутрішніх органах тварин (печінка, серце, нирки). Добова потреба — 2—3 мг.

Вітамін В2 (рибофлавін) - його джерелом є внутрішні органи тварин, м'ясо-молочні продукти. Нестача вітаміну призводить до захворювань очей, шкіри, розладів центральної нервової системи і порушення обміну речовин.

Вітамін С (аскорбінова кислота) — широко розповсюджений у природі, особливо його багато у рослинах, а також у сирих овочах, плодах і ягодах. При термальній обробці втрачається до 50 % вітаміну С. Поступлення вітаміну С повинно бути безперервним. Добова доза, як правило, становить 75—100 мг. При нестачі вітаміну С виникає цинга.

Вітамін D — найбільший вміст цього вітаміну є у печінці риб, великої рогатої худоби, в яєчному жовтку, вершковому маслі, сметані, молоці. В організмі людини вітамін D утворюється під впливом сонячних променів або кварцової лампи. Він сприяє накопиченню в організмі фосфору та кальцію. При недостатній кількості вітаміну D є загроза захворіти на рахіт.

Вітамін РР (нікотинова кислота) — міститься великою мірою в м'ясі, печінці, нирках, серці великої рогатої худоби, яєчному жовтку, крабах, креветках, пшениці, гречці, неочищеному рисі, грибах. Недостатня кількість нікотинової кислоти в організмі може спричинити серйозні захворювання.

Для забезпечення нормального функціонування організму людини впродовж знати доби дорослій людині потрібно до 85 г білків (з них 48 г білків тваринного походження), 100—104 г жирів (у тому числі 30 г рослинної олії) і приблизно 380 г вуглеводів. Загальна енергетична цінність харчового раціону повинна становити: для професій, не пов'язаних з фізичною працею, — 13 474 кДж, для професій, пов'язаних з важкою працею — 19 942 кДж.

Важливим фактором фізичного здоров'я є загартування організму.

Загартування — це підвищення стійкості організму до несприятливих умов деяких факторів навколишнього середовища (наприклад, низької і високої температур) шляхом систематичного дозованого впливу цих факторів на організм.

В основі загартування лежить властивість організму людини пристосовуватись до зміни умов навколишнього середовища, адаптуватись.

Оскільки переохолодження організму є причиною виникнення респіраторних вірусних захворювань, загартування холодом — найважливіше. В організмі, стійкому до низьких температур, тепло утворюється інтенсивніше, що сприяє інтенсивнішому кровообігу і зменшує можливість виникнення інфекційних захворювань та обморожень.

Методів загартування багато: від обливання холодною водою з відра і до загортання в мокре простирадло і теплу ковдру. Але починати взимку моржувати ні з того ні з сього категорично забороняється. Може вийти з ладу терморегуляторна система. Виняток становлять банні процедури — після них цілком доречним є контрастний душ. Він сприяє щільному насиченню тканин киснем, а, крім того, викиду гормону радості — ендорфіну. Звідси й задоволення від лазні. А розпочати загартування доцільно з обтирання мокрим жорстким рушником, миття ніг у холодній воді перед сном.

У своїй знаменитій "Дєтці" П. Іванов, один із засновників загартування організму холодом, дає конкретні поради, як зміцнити свій дух та своє здоров'я.

1. Двічі на день купайся у холодній природній воді, щоб тобі було добре.