де ВКІ - вартість і-го елементу капіталу, %;
^Піс, - частка і-го елементу капіталу, коефіцієнт; т - число елементів капіталу.
Результати розрахунків оптимальної структури капіталу з використанням моделі середньозваженої вартості капіталу в даних табл. 12.22 наведені в табл. 12.24.
Таблиця 12.24. Визначення оптимальної структури капіталу за критерієм мінімізації вартості капіталу, %
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Вартість власного капіталу | 16,00 | 17,00 | 18,67 | 20,00 | 22,00 |
| 2 | Вартість позикового капіталу | - | 9,00 | 9,00 | 9,00 | 9,00 |
| 3 | Середньозважена вартість капіталу | 16,00 | 15,40 | 14,80 | 14,50 | 14,20 |
Дані табл. 12.24 свідчать, що згідно з критерієм мінімізації вартості капіталу оптимальним є п'ятий варіант розрахунку, якому відповідає співвідношення власного і позикового капіталу в пропорції 40 : 60.
Модель оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків передбачає диференційований вибір джерел фінансування різних складових активів підприємства. При її застосуванні всі активи підприємства розподіляються на три групи:
• 1) необоротні активи;
• 2) постійна частина оборотних активів, яка є незмінною частиною сукупного розміру оборотних активів, що не залежить від сезонних та інших коливань обсягу операційної діяльності, не пов'язана з формуванням запасів сезонного зберігання, дострокового завезення та цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності;
• 3) змінна частина оборотних активів, що становить частину їхнього сукупного розміру, який варіює, пов'язана із сезонним зростанням обсягу реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди діяльності підприємства товарних запасів сезонного зберігання, дострокового завезення й цільового призначення. У складі цієї змінної частини оборотних активів виокремлюють максимальну і середню потребу в них.
У цьому випадку оптимальна структура капіталу буде залежати від обраної підприємством політики фінансування активів, яка включає:
• а) консервативний підхід до фінансування активів - припускає, що за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися необоротні активи, постійна частина оборотних активів і половина змінної частини оборотних активів. Друга половина змінної частини оборотних активів має фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стабільності підприємства у процесі його розвитку;
• б) помірний (або компромісний) підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися необоротні активи й постійна частина оборотних активів, тоді як за рахунок короткострокового позикового капіталу - весь обсяг змінної частини оборотних активів. Така модель фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стабільності підприємства;
• в) агресивний підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися тільки необоротні активи, тоді як всі оборотні активи мають фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу (за принципом: поточні активи мають відповідати поточним зобов'язанням). Така модель фінансування активів створює серйозні проблеми в забезпеченні платоспроможності й фінансової стабільності підприємства, хоча дає змогу здійснювати операційну діяльність із мінімальною потребою у власному капіталі.
Залежно від ставлення до фінансових ризиків власники або менеджери підприємства обирають один із розглянутих варіантів фінансування активів.
Визначимо оптимальну структуру капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків за умови, що вартість необоротних активів становить 1200 тис. грн; із загальної вартості оборотних активів постійна їх частина o
500 тис. грн; максимальна додаткова потреба в оборотних активах у період сезонності виробництва - 300 тис. грн.
Структура капіталу підприємства, яка за розрахунками буде сприяти мінімізації рівню фінансового ризику, наведена в табл. 12.25.
Таблиця 12.25. Визначення оптимальної структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику
| Сума, тис. грн | Частка, · % | Сума, тис. грн | Частка, · % | Сума, тис. грн | Частка, · % | |
| 1. Власний капітал | 1850 | 92,5 | 1700 | 85,0 | 1200 | 60,0 |
| 2. Позиковий капітал; (короткострокові зобов'язання) | 150 | 7,5 | 300 | 15,0 | 800 | 40,0 |
| 3. Сукупний капітал | 2000 | 100,0 | 2000 | 100,0 | 2000 | 100,0 |
Отже, якщо керівництво підприємства обрало компромісний підхід до фінансування активів, то частка власного капіталу має становити 85 %, а позикового капіталу -15 %. Вся сума позикового капіталу складається з короткострокових зобов'язань підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу“ на сторінці 2. Приємного читання.
