Зміст компромісної концепції капіталу зводиться до того, що за умов реального ринку капіталу цей показник складається під впливом багатьох факторів, які мають протилежну спрямованість впливу на ринкову вартість підприємства. Вказані фактори за своїм сукупним впливом формують певне співвідношення рівня дохідності і ризику використання капіталу підприємства за умов різної структури. Рівень дохідності капіталу визначає показник середньозваженої його вартості, а рівень ризику формує показник частки залученого капіталу в загальній сумі і генерує загрозу банкрутства підприємства (рис. 12.13).
Рис. 12.13. Формування оптимальної структури капіталу та його середньозваженої вартості відповідно до компромісної концепції
Точка компромісу, наведена на рис. 12.13, визначає оптимальну структуру капіталу підприємства за умов мінімального значення показника середньозваженої вартості капіталу. Разом з тим рівень дохідності та ризику в процесі формування структури капіталу кожне підприємство обирає самостійно.
В основу концепції конфлікту інтересів покладено положення про різні інтереси та рівні інформованості власників, інвесторів, кредиторів і менеджерів у процесі управління капіталом. Автори цієї концепції, не змінюючи принципової сутності компромісної концепції, суттєво розширили її практичне використання.
Концепція конфлікту інтересів формування капіталу підприємства ґрунтується на теорії асиметричної інформації, сигнальну теорію, теорію моніторингових витрат та ін.
Теорія асиметричної інформації базується на припущені недосконалості ринку капіталу. Реальний ринок надає неадекватну інформацію учасникам щодо перспектив розвитку підприємства. Асиметричність виявляється в тому, що менеджери підприємства володіють найбільш достовірною інформацією порівняно з інвесторами і кредиторами.
Сигнальна теорія випливає з теорії асиметричної інформації. Вона базується на припущенні, що ринок капіталу посилає інвесторам і кредиторам відповідні сигнали щодо перспектив розвитку підприємства на основі поведінки менеджерів.
Теорія моніторингових витрат (теорія витрат на здійснення контролю) базується на різних інтересах та рівні інформованості власників і кредиторів підприємства. Кредитори вимагають здійснення власного контролю за ефективністю використання наданого капіталу з метою забезпечення його повернення. Витрати на здійснення контролю при цьому включаються у відсоткову ставку, яку сплачує підприємство. Враховуючи ці витрати, з підвищенням частки залученого капіталу спостерігається зростання середньозваженої вартості капіталу і, відповідно, зниження ринкової вартості підприємства.
Оптимізацію структури капіталу доцільно здійснювати в шість етапів:
• 1. Оцінювання підприємства з позиції доцільності формування капіталу в минулому, сьогоденні і майбутньому. На цьому етапі здійснюється оцінювання діяльності підприємства, порівнюються його цілі і завдання з можливостями залучення грошового капіталу з різних джерел.
• 2. Аналіз сформованого складу і структури джерел формування капіталу.
• 3. Виявлення основних факторів, які визначають склад і структуру джерел формування капіталу та їх оцінку. Розрахунки виконуються з використанням факторного і кореляційно-регресійного аналізу.
• 4. Вибір критерію оптимальності структури капіталу.
• 5. Вибір моделі оптимізації структури капіталу.
• 6. Проведення розрахунків з оптимізації структури капіталу. Критеріями оптимізації структури капіталу є:
– а) рівень рентабельності власного капіталу;
– б) середньозважена вартість капіталу;
– в) рівень ризику.
Пріоритетність критеріїв оптимізації структури капіталу підприємство визначає самостійно, що передбачає врахування цільової структури капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління структурою капіталу підприємства“ на сторінці 3. Приємного читання.
