Управління структурою капіталу підприємства

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Більш низьку вартість позикового капіталу відносно власного автори цієї теорії пояснюють різним рівнем ризику, властивого цим капіталам. Рівень дохідності позикового капіталу в усіх його формах має детермінований характер у зв'язку з тим, що ставка процента за ним є фіксованою і визначеною заздалегідь. Рівень дохідності власного капіталу не визначений і залежить від фінансових результатів діяльності підприємства. Використання позикового капіталу має, як правило, фінансово забезпечений характер (забезпеченням вважаються гарантії або застава майна). У випадку банкрутства підприємства законодавствами більшості країн передбачено першочергове право задоволення претензій кредиторів.

На основі більш низького рівня вартості позикового капіталу порівняно з власним, ця концепція механізму оптимізації структури капіталу передбачає, що за рахунок підвищення частки позикового капіталу знижується показник середньозваженої вартості капіталу підприємства і відповідно підвищується ринкова вартість підприємства (рис. 12.11).

Практичне застосування цієї концепції передбачає максимізацію використання позикового капіталу в господарській діяльності підприємства (це може призвести до втрати фінансової стійкості та банкрутства). Тому така однофакторна модель формування структури капіталу зазнала критики.

В основі концепції індиферентності лежить твердження про неможливість оптимізації ні за критерієм мінімізації середньозваженої його вартості, ні за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства, оскільки вона не впливає на ці показники.

Формування структури і середньозваженої вартості капіталу за традиційною концепцією

Рис. 12.11. Формування структури і середньозваженої вартості капіталу за традиційною концепцією

Ця концепція була вперше висунута американськими вченими, які розглядали механізм формування структури капіталу та ринкової вартості підприємства у взаємозв'язку з функціонуванням ринку капіталу. У процесі розробки цієї концепції функціонування ринку були враховані такі обмеження:

• o ринок є досконалим;

• o на ринку діє єдина для всіх безризикова ставка відсотка;

• o усі підприємства можна класифікувати за рівнем ризику діяльності на підставі показників розміру очікуваного доходу та ступеня вірогідності його отримання;

• o вартість залученого капіталу не пов'язана з діючою системою оподаткування прибутку;

• o до розрахунку вартості окремих елементів капіталу не включені витрати, пов'язані з його купівлею-продажем.

Шляхом математичних розрахунків було доведено, що ринкова вартість підприємства, а відповідно й середньозважена вартість його капіталу, не залежить від структури капіталу. Вона залежить лише від сукупної вартості активів (рис. 12.12). Але у подальших своїх дослідженнях, усунувши низку обмежень, автори цієї концепції змушені були визнати, що механізм формування ринкової вартості підприємства перебуває в певному зв'язку зі структурою його капіталу.

В основу компромісної концепції структури капіталу покладено положення про те, що вона формується під впливом певних умов, які визначають відповідність рівня дохідності ризику капіталу, що використовується підприємством. У процесі оптимізації структури ці показники необхідно враховувати за допомогою знаходження компромісу щодо їх впливу.

Формування середньозваженої вартості капіталу до концепції її незалежності від структури капіталу (концепція Ф. Модільяні та М. Міллера)

Рис. 12.12. Формування середньозваженої вартості капіталу до концепції її незалежності від структури капіталу (концепція Ф. Модільяні та М. Міллера)

Ця концепція включає в механізм формування структури капіталу низку реальних умов функціонування економіки і ринку, які не були враховані в попередніх концепціях. Зміст цих умов зводиться до таких положень:

• 1) реальна економіка не може не враховувати фактор оподаткування прибутку, що істотно впливає на формування вартості окремих елементів капіталу, а відповідно і на його структуру. Так, у практиці більшості країн витрати на обслуговування боргу (позикового капіталу) підлягають повному або частковому вирахуванню з бази оподаткування прибутку. У зв'язку з цим вартість позикового капіталу завжди нижча за інших рівних умов, ніж вартість власного капіталу. Відповідно зростання використання позикового капіталу до певних меж (які не генерують ризик зростання загрози банкрутства підприємства) спричиняє зниження рівня середньозваженої вартості капіталу;

• 2) у процесі оцінки вартості окремих елементів капіталу необхідно враховувати ризик банкрутства, пов'язаний із недосконалою структурою капіталу. З підвищенням частки позикового капіталу в усіх його формах вірогідність банкрутства підприємства посилюється. Вибір кредиторів у цьому випадку передбачає або зниження обсягів кредитів, наданих підприємству на тих самих умовах (зниження частки позикового капіталу зумовить у цьому випадку зростання середньозваженої вартості капіталу і зниження ринкової вартості підприємства), або вимагає від підприємства більш високого рівня доходу на капітал, що надається у кредит. Це призведе до зростання середньозваженої його вартості і зниження ринкової вартості підприємства.

За цих умов є певні обмеження щодо залучення капіталу з підвищенням його вартості, оскільки поглинається ефект податкової переваги його використання. У такому випадку вартість позикового капіталу та його середньозважена вартість зрівняються з вартістю власного капіталу, отриманого з внутрішніх і зовнішніх джерел. Вартість окремих елементів капіталу, що надходять із зовнішніх джерел, включає як витрати з обслуговування, так і витрати із залучення, які обов'язково мають враховуватись у процесі оцінювання окремих елементів капіталу, середньозваженої вартості та при формуванні структури капіталу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління структурою капіталу підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод

  • Управління структурою капіталу підприємства
  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів