Основи калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських кооперативів

Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах

Собівартість всієї живої маси тварин за окремими віковими групами визначається виходячи з вартості тварин, що були в групі на початок року, надійшли з інших груп, ферм чи придбані, вартості приплоду без вартості загиблих тварин та витрат на їх утримання у поточному році.

Обсяг живої маси визначається як сума маси тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та маси тварин, що залишилася на кінець року.

Собівартість 1 ц живої маси визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули).

Визначена собівартість 1 ц живої маси використовується для визначення фактичної собівартості тварин, що реалізовані, переведені до основного стада, забиті на м'ясо, а також ті, що залишились на кінець року.

Об'єктами калькуляції у молочному скотарстві є собівартість 1 и молока і 1 голова приплоду. Собівартість І голови приплоду рекомендується розраховувати за вартістю 60 кормо-днів утримання дорослої корови.

Собівартість 1 кормо-дня розраховується діленням загальної суми витрат на утримання основного стада на кількість кормо-днів (визначену за даними відомостей витрати кормів).

Для визначення собівартості І ц молока загальну суму витрат на утримання основного стада (за мінусом вартості приплоду та побічної продукції) необхідно розділити на кількість одержаного молока.

У м'ясному скотарстві об'єктами калькуляції є 1 голова приплоду, 1 ц приросту живої маси телят до 8-місячного віку і ! ц живої маси; 1 ц приросту живої маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлю; І ц живої маси по групі худоби. До розрахунку собівартості Із загальної суми витрат виключають вартість молока і вовни-линьки за цінами реалізації та вартість гною.

) голову приплоду оцінюють за живою масою теляти при народженні і фактичною собівартістю 1 ц живої маси відлучених телят у 8-місячному віці. Обсяг приросту живої маси телят до 8-місячного віку визначають на підставі записів по кредиту аналітичного рахунку "Основне стадо великої рогатої худоби м'ясного напрямку". Собівартість 1 ц приросту живої маси по цій групі обчислюють діленням витрат, відображених по дебету цього аналітичного рахунку (за мінусом побічної продукції і молока) на приріст живої маси телят цієї групи, включаючи живу масу приплоду.

Собівартість 1 ц живої маси телят до 8-місячного віку визначають з урахуванням загальної маси молодняку цієї групи, який залишився з минулого року. Потім загальну вартість телят до 8-місячного віку ділять на загальну масу тварин цієї групи. Загальна вартість молодняку у віці до 8 місяців складається з вартості телят на початок року, вартості придбаного молодняку і витрат, віднесених на приріст живої маси телят до 8-місячного віку, та приплоду. Загальна маса тварин включає живу масу телят до 8-місячного віку на кінець року, молодняку, переведеного в старшу групу, і проданих тварин (за вирахування загиблих). Собівартість І ц живої маси визначають діленням їх вартості на живу масу. За такою собівартістю обчислюють вартість телят, які вибули протягом року з цієї групи, і тих, що залишилися на кінець року.

Собівартість 1 ц приплоду живої маси і 1 ц живої маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлі визначають аналогічно, як і молодняку великої рогатої худоби молочного напряму.

У свинарстві витрати на утримання основного стада свиней (свиноматок з поросятами до їх відлучення та кнурів) становитимуть собівартість приросту живої маси і ділового приплоду.

Собівартість приросту живої маси і однієї голови приплоду на момент його відлучення від свиноматок визначається діленням загальної суми витрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси при відлученні (включаючи живу масу одержаного приплоду).

Собівартість центнера живої маси поросят на момент їх відлучення від свиноматок визначається діленням вартості поросят лід матками на початок року і витрат на основне стадо за поточний рік на живу масу (без загиблих) поросят, які відлучені та які залишилися під матками на кінець року,

У вівчарстві витрати на утримання дорослого поголів'я і молодняку овець розподіляються між видами основної продукції (вовною, приростом живої маси, приплодом). Молоко, а також шкури загиблих тварин вважаються побічною продукцією і оцінюються за реалізаційними цінами, а гній - за нормативно-розрахунковою вартістю.

На собівартість приплоду ягнят відноситься в романівському вівчарстві 12 відсотків, каракульському- 15, а в усіх інших напрямах-10 відсотків загальної суми на утримання овець основного стада. В підприємствах, де вівці всіх груп утримуються разом, на приплід відноситься частина (у зазначеному розмірі) загальної суми витрат.

Витрати на утримання овець (без вартості побічної продукції та приплоду) розподіляються між вовною (центнер вовни прирівнюється до 5 одиниць) та приростом живої маси, один центнер якого береться за одиницю. Витрати на утримання стригального пункту, стрижку овець, класування, пакування, маркування вовни відносяться прямо на собівартість вовни.

Собівартість продукції птахівництва визначається діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції. По основному стаду птиці калькулюється собівартість 1 тис. яєць, а по молодняку птиці - 1 центнер приросту живої маси та 1 центнер живої маси.

Яйця батьківського стада птиці, не придатні для інкубації, оцінюються за собівартістю яєць промислового стада, а за його відсутності - за реалізаційними цінами. За цими ж цінами оприбутковуються яйця, одержані від молодняку птиці.

Для визначення суми витрат, віднесених на одержану продукцію інкубації, необхідно до вартості незавершеного виробництва на початок року додати витрати за рік і відняти вартість незавершеного виробництва на кінець року. Розділивши цю суму (без вартості яєць, вилучених при першому і другому міражі, шкаралупи, тушок півників, забитих в добовому віці, за цінами можливого використання) на кількість голів, визначають собівартість голови ділового добового молодняку птиці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських кооперативів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВАХ

  • Організаційні засади фінансового обліку

  • Облік оборотних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів кооперативу

  • Облік палива

  • Облік необоротних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік вибуття основних засобів

  • Облік основних засобів в оренді

  • У орендаря

  • Порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активів

  • Прямолінійний метод

  • Метод прискореного зменшення залишкової вартості

  • Виробничий метод нарахування амортизації

  • Облік зносу (амортизації) необоротних активів

  • Облік інших необоротних активів

  • Облік розрахунків у кооперативі

  • Розрахунки за виданими авансами

  • Облік розрахунків за претензіями

  • Облік розрахунків з іншими дебіторами

  • Облік резерву сумнівних боргів

  • Облік короткострокових зобов'язань

  • Облік розрахунків з оплати праці

  • Облік фінансових результатів, капіталу та інших пасивів

  • Склад і облік фінансових результатів, пов'язаних з реалізацією

  • ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА

  • Облік витрат за біологічними перетвореннями

  • Основи калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських кооперативів
  • Облік виходу продукції сільськогосподарських кооперативів за справедливою вартістю та доходів від первісного визнання активів

  • ОБЛІК РОБІТ ТА ПОСЛУГ АГРОСЕРВІСНИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік автотранспортного та ремонтно-технічного обслуговування

  • Облік робіт та витрат машинно-тракторного парку

  • Облік витрат і доходів інших видів аграрного сервісу

  • Облік витрат і калькулювання собівартості продукції переробних виробництв

  • Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів

  • Облік підрядних будівельних робіт

  • Облік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального обслуговування сільського населення

  • Облік державного фінансування розвитку виробництва продукції рослинництва і тваринництва

  • ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік власного капіталу сільськогосподарських кооперативів

  • Особливості формування, використання та облік фінансових результатів

  • Облік земельних ділянок у кооперативах

  • ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОООДАТКУВАННЯ ТА ЗВІТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Особливості обліку податків

  • Загальні вимоги до звітності

  • Особливості складання фінансової звітності

  • Баланс (Звіт про фінансовий стан)

  • Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)

  • Звіт про рух грошових коштів

  • Література