Що стосується роловер стенд-бай еврокредиту (роловерного кредиту підтримки), то він має характер підстрахувального. При укладенні договору на його отримання позика фактично не надається. Банк лише бере на себе зобов'язання надати впродовж дії договору єврокредит за першою вимогою позичальника.
При цьому базою для регулювання ціни кредиту виступає ставка, яка застосовується в операціях провідних банків у Лондоні - ЛІБОР (London Interbank Offered Rate, ставка, що пропонується на лондонському міжбанківському ринку
1.3.3. Консорціальні міжнародні кредити (синдиційовані) - це середньострокові та довгострокові кредити, які надаються двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові на значну суму. Техніка надання таких кредитів передбачає, що один банк, який має назву керуючого та підтримується банківськими менеджерами, проводить переговори з позичальником про умови кредиту. Члени керуючої банківської групи підписуються на певні частини спільного кредиту, тобто вони стають банками-андеррайтерами. Як правило, вони роздрібнюють частки своєї участі та передають їх іншим кредиторам. При організації консорціального кредиту на додаток до базової відсоткової ставки та маржі сплачуються комісії за управління, участь, посередництво (агентська ставка), а також за рахунок позичальника компенсуються витрати на консультації тощо.
Банківські синдикати внаслідок розпорошення ризику кредитних операцій серед багатьох банків мають більше можливостей трансформації короткострокових пасивів у довгострокові активи, ніж будь-який інший, навіть великий за розмірами банк. По суті середньострокові банківські кредити надають позичальнику кошти на короткі строки (3-6 місяців), але із систематичним подовженням до закінчення терміну кредиту.
Синдиційовані кредити порівняно з традиційним банківським кредитом мають як недоліки, так і переваги. Їх недоліки пов'язані з тим, що, будучи за своїми параметрами середньостроковими, вони надаються, в цілому, на коротші терміни. Крім того, ставка відсотка за такими єврокредитами частіше вища за ставки банківського кредиту, який підтримується державою. Переваги ж їх полягають у тому, що кредити можуть бути надані в будь-який вільноконвертованій валюті, що надає можливість позичальнику використовувати ці кошти на свій розсуд, не обмежуючи свої господарські рішення.
2. Комерційний міжнародний кредит - це кредит, який розглядається як різновид розрахунків між експортерами-постачальниками та імпортера-ми-покупцями, тобто розрахунків із розстрочкою платежів. Зв'язок комерційного кредиту з банківським полягає в тому, що хоча комерційний кредит і відображає відносини між постачальником та покупцем, він усе ж таки передбачає участь банківських коштів. При продажу машин, устаткування фірмовий кредит надається на більш довгі строки (до 7 років), що відволікає з обігу на тривалий час значні кошти експортера та примушує його звернутися до банківського кредиту або рефінансувати свій кредит в банку.
Основними видами комерційного міжнародного кредиту є:
2.1. Фірмовий кредит - це традиційна форма кредитування експорту, за якої експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортеру) у формі відстрочки платежу (розрахунки за відкритим рахунком). Як правило, застосовується в розрахунках між постійними контрагентами особливо при періодичних постачаннях партій однорідних товарів. Це те ж, що і розрахунки за відкритим рахунком.
Експортер відносить вартість відвантаженої продукції в дебет рахунку (тобто, по суті, надає кредит імпортеру-покупцю), відкритого ним іноземному покупцеві, що погашає свою заборгованість в обумовлені контрактом терміни (один раз на місяць, квартал і т.д.).
Різновидом фірмового кредиту також є аванс покупця-імпортера, який виплачується на користь експортера після підписання контракту.
• 2.2. Вексельний кредит - це кредит, що оформлюється шляхом виставлення переказного векселя на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів. Строк вексельного кредиту залежить від виду товару. Зокрема, постачання машин і устаткування зазвичай кредитуються на строк до 3-7 років, а при експорті сировини і матеріалів даються короткострокові вексельні, кредити.
• 2.3. Акцептний кредит - це кредит, наданий банком імпортера у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами. При цій формі кредиту експортер одержує можливість виставляти на банк векселі на визначену суму в рамках кредитного ліміту. Банк акцептує ці векселі, гарантуючи тим самим їхню оплату боржником у встановлений термін. Тобто, місце невідомого імпортера займає банк, більш платоспроможний та більш відомий в країні експортера, ніж фірма-імпортер. Банки беруть за свій акцепт винагороду з імпортерів і звільняють себе від ризику на випадок непогашення імпортером наданого йому кредиту. При акцентному кредиті формально кредит надає експортер, але, на відміну від вексельного кредиту, акцептантом векселя виступає банк. Акцептні операції банків розширюють для експортерів можливості збуту товарів у кредит, а для імпортерів полегшують їх оплату.
• 2.3.1. При реалізації товару в кредит експортери можуть бути зацікавлені в акцепті векселя авторитетним банком міжнародним банком, відомим в країні-експортера, розглядається як ускладнений різновид акцептного кредиту - акцептно-рамбурсний кредит.
Відповідно, рамбурсне зобов'язання - це таке зобов'язання банку про переказ (рамбурсування) сум для оплати акцептованих тратт, яке надсилається банком імпортера на прохання імпортера відомому міжнародному банку в процесі надання акцептно - рамбурсного кредиту. Звичайно, це пов'язано з вимогами експортера отримати тратту, яка акцептована великим банком і може бути легше врахованою, ніж тратта, яка акцептована банком імпортера, котрий є недостатньо відомим у країні експортера.
Хід акцептно-рамбурсної операції, в основному, повторює акцептну операцію: на прохання імпортера його банк забезпечує йому одержання акцепту великого міжнародного банку. Якщо банк імпортера вважає можливим надати кредит імпортеру, він звертається з проханням про акцепт тратт, що виставлені експортером до міжнародного банку. Міжнародний банк дає згоду банку імпортера, якщо не має сумніву щодо його платоспроможності. Після цього за кілька днів до терміну акцепту тратт вищевказаним міжнародним банком банк імпортера надсилає міжнародному банку своє рамбурсне зобов'язання здійснити переказ йому грошових коштів для їх оплати.
Слід відмітити, що з розвитком обігу векселів та міжнародним кредитуванням також пов'язані операції банку з форфейтингу - кредитування зовнішньоекспортних операцій у формі купівлі без права регресу банком-форфейтором у експортера (продавця) векселів чи інших боргових вимог, акцептованих імпортером. У такий спосіб експортер передає банку свої вимоги до покупця.
Форфейтинг означає перехід усіх ризиків до банку - покупця векселя. Банк сплачує експортеру суму векселя за вирахуванням відсотків, а боржник (покупець товарів) погашає свої зобов'язання перед банком регулярними платежами.
Якщо платоспроможність імпортера-позичальника викликає сумнів, то форфейтор може вимагати в нього гарантію банку країни-імпортера у формі авалювання векселя чи безумовної та безвідкличної гарантії щодо боргового зобов'язання, яке він хоче придбати.
Форфейтинг є оперативним методом кредитування порівняно з іншими методами, які вимагають обов'язкового страхування кредиту й укладання спеціальних договорів (наприклад, договору застави та ін.). Ставки за форфейтингом диференційовані залежно від строку кредитування, валюти і рівня ризику. Форфейтинг, як правило, використовується при поставках машин, обладнання на великі суми з тривалою розстрочкою платежу (до 7 років).
Форфейтинг дає змогу збільшити ліквідність підприємства-експортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), поліпшити структуру його балансу, прискорити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни відсоткових ставок та валютних курсів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. Торговельні операції банків в іноземній валюті“ на сторінці 7. Приємного читання.
