У процесі кредитування значна увага приділяється вибору методу ціноутворення за кредитом. Зокрема, у світовій банківській практиці застосовується кілька основних методів установлення ставки за кредитом:
• метод "вартість плюс";
• метод "базова ставка плюс";
• метод максимальних процентних ставок (кеп);
• метод "надбавки";
• метод "аналізу дохідності клієнта".
У кредитному договорі обов'язково фіксується обрана система нарахування процентів і правила встановлення ставок (фіксована чи плаваюча), які необхідно розглянути у самостійній роботі студентів.
Рівень процентної ставки залежить від таких факторів: облікова ставка центрального банку; рівень інфляції; строк позички; ціна сформованих ресурсів; ризик; розмір позички; попит на банківські позички; якість застави; зміст заходів, що кредитуються; витрати на оформлення позички і контроль; ставка банку - конкурента; характер відносин між банком і клієнтом, норма прибутку вад інших активних операцій банку, необхідність отримання прибутку від позичкових банківських операцій тощо. При цьому базовою процентною ставкою за кредитами є облікова ставка центрального банку (використовується як інструмент грошово-кредитного регулювання).
Поряд із відсотковою ставкою банки також встановлюють комісійну винагороду (комісію), яка є додатковим елементом ціни банківського кредиту.
Комісія за кредитом покриває витрати банку, пов'язані з оформленням кредиту і контролем за станом обслуговування позичальником заборгованості, перевіркою стану застави або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується.
Комісія може сплачуватися окремо або додаватися до відсотка.
Вивчаючи процес банківського кредитування, необхідно звернути увагу на те, що під таким процесом розуміють сукупність певних дій банку, пов'язаних із наданням і поверненням кредиту. Цей процес складається з певних етапів, кожний з яких, окремо, забезпечує розв'язання локальної задачі і разом досягається головна мета кредитних операцій - їх надійність і прибутковість для банку.
Для опрацювання даної теми необхідно керуватися наведеним порядком організації кредитного процесу в банку:
• 1. На підготовчому етапі вивчаються можливості надання кредиту, проходять переговори між банком і клієнтом. В процесі переговорів встановлюється мета кредиту, його відповідність кредитній політиці банку; здійснюється попередній аналіз можливих ризиків кредитування; виявляються джерела коштів для погашення кредиту і сплати процентів за його використання; здійснюється відвідування клієнта і на місці оцінюється його фінансовий стан, рівень керівництва, доцільність і законність кредитної угоди; вибирається вид кредиту і метод, який найбільш підходить для кредитування. При цьому, слід пам'ятати, що кредити надаються тільки на комерційних засадах з дотриманням таких умов:
– o оцінки установою банку кредитоспроможності позичальника, фінансової стабільності, рентабельності, ліквідності;
– o кредитуються тільки ті види діяльності позичальника, які передбачені його статутом;
– o позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу.
Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими формами), але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам зі стійким фінансовим станом та інсайдерам банку на суму, що не перевищує 50 % номінальної вартості акцій банку, які перебувають в їхній власності.
• 2. Етап розгляду кредитного проекту здійснюється на підставі офіційно поданих в банк документів, показаних у додатку 14. Цей етап процесу кредитування починається з подання потенційним позичальником кредитної заявки, яка містить:
– o обґрунтоване клопотання в якому, як правило, йдеться про суму позики, термін користування нею, сутність та економічне обґрунтування заходу, що буде прокредитований, та інше;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 10. Кредитні операції банків“ на сторінці 5. Приємного читання.
