Бухгалтерський облік банку забезпечує виконання таких функцій:
► запис інформації про операції банку та відображення її в агрегованому вигляді у статистичній і фінансовій звітності для аналізу й управління;
► запис детальної інформації про контрагентів кожної операції та параметри самих операцій (аналітичний облік) для отримання звітів у різних розрізах для внутрішнього користування і надання звітів про діяльність банку контрольним органам, зокрема НБУ;
► автоматизоване ведення розрахунків та виконання бухгалтерських записів (наприклад, нарахування процентів). Бухгалтерський облік у банках має два рівні: синтетичний та аналітичний. Банки самостійно розробляють і затверджують форми реєстрів обліку з урахуванням того, що реєстри синтетичного та аналітичного обліку повинні містити назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.
Синтетичний облік дозволяє отримувати агреговану і систематизовану бухгалтерську інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій у бухгалтерському обліку. Основна форма синтетичного обліку -баланс. Сальдовий баланс складається за залишками рахунків на певну дату, а обігово-сальдовий - містить як залишки, так і обороти за рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом, а також відповідністю вихідних залишків вхідним з урахуванням оборотів за рахунками протягом операційного дня. Наявність указаних відповідностей є обов'язковою умовою початку нового операційного дня.
До інших форм синтетичного обліку належать: оборотно-сальдові відомості, перевірочні відомості, касові журнали тощо. Вони відрізняються ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного і синтетичного обліку.
Касовий журнал складається на підставі документів із надходжень і видатків каси та включає записи про операції каси, де вказуються номери рахунків, що кореспондують із рахунками каси, номери документів, символи звітності, часткові суми операцій та підсумки за журналом.
Оборотну відомість складають на перше число кожного місяця, і вона включає вхідні залишки на початок періоду, обороти за цей період і вихідні залишки на кінець періоду. Оборотну відомість за балансовими і позабалансовими рахунками складають за рахунками четвертого порядку з проміжними підсумками за рахунками третього і другого порядків. Оборотна відомість потрібна для накопичення дебетових і кредитових оборотів за певний період.
Щоденну детальну інформацію про здійснення банком операцій відображають в основній формі аналітичного обліку - особових рахунках, які відкривають за кожним балансовим і позабалансовим рахунком.
Особові рахунки реєструють у спеціальній книзі окремо для кожного балансового рахунку IV порядку. В ній реєструють усі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, розрахунків). При закритті рахунку в книзі проставляється дата і вказується причина. Книга зберігається в головного бухгалтера.
Особові рахунки включають такі обов'язкові реквізити:
► номер особового рахунку;
► сума вступного залишку;
► дата останнього руху за рахунком;
► дата здійснення поточної операції;
► номер документа, на підставі якого здійснюється запис;
► номер банку-кореспондента;
► номер рахунку кореспондента;
► код операції;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансовий облік у банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація аналітичного і синтетичного обліку в банках“ на сторінці 1. Приємного читання.
