• для отримання прямих кредитів – 5 років, гарантованих – 10 років. Перш ніж АФП розгляне клопотання фермера, він повинен отримати дві відмови від комерційних банків. Є також інші умови та обмеження, що встановлюються щороку через ліміт коштів програми;
• придбання етнічними індіанцями сільськогосподарської землі, що знаходиться у межах резервацій; процедура подання й одержання кредиту схожа на застосовувану до звичайних фермерських кредитів, однак має бути три відмови в комерційних банках.
Функцією АФП є надання кредитів та їх моніторинг, для чого працюють співробітники із кожним клієнтом для виявлення сильних і слабких сторін виробничої діяльності позичальника, управління господарством і разом з банком-кредитором – над пошуком шляхів виходу із кризової ситуації. Для того, щоб допомогти позичальникам, які продовжують сільськогосподарську діяльність АФП може надавати їм певні пільги, серед яких:
• реструктуризація і відстрочення виплати кредиту;
• зниження процентної ставки;
• зменшення розміру заборгованості на величину її теперішньої ринкової вартості.
Коли жодна з умов не виконується, позичальнику пропонується можливість викупити його заборгованість за фактичною ринковою ціною. Якщо й це неможливо, то ферма переходить у власність АФП, а потім продається за ринковою ціною (переваги надаються фермерам-початківцям).
Кредитування аграріїв в більшості країн Європи, як правило, займаються фінансові установи, що створені і діють на кооперативних засадах (кредитні кооперативи), а для підвищення ефективності своєї діяльності вони об'єднуються на регіональному і національному рівні у фінансові системи для підвищення ефективності своєї діяльності. В країнах Європи створена мережа, яка налічує понад 65 тис. кооперативних фінансових установ і їх філій, які мають понад 45 млн. членів-клієнтів. Ринкова частка кредитування малих і середніх підприємств у різних банках така: кооперативні банки – близько 16%, комерційні банки – більше 44% й ощадні банки – 24%.
Досвід Франції свідчить, що 50% кредитування аграрного сектору припадає на три незалежні кооперативні банківські групи: Кредит Агриколь (Credit Agricole), ринкова частка сягає 30%, а кількість членів-клієнтів – 21 млн. осіб; Банк Популер (Bangues Populates) займає 8% ринку, охоплює 8 млн. членів-клієнтів; Кредит Мутуел (Credit Mutuel) об'єднує 24 регіональні банки, ринкова частка становить 12%, членів-клієнтів – більше 14 млн.
На національному рівні інтереси кооперативної групи представлені двома організаціями, одна з яких державна, а інша – приватна. Державна структура здійснює нагляд за діяльністю кредитних установ нижчого рівня, розподіляє субсидії фермерам, інвестує тимчасово вільні капітали регіональних банків. Приватну координує 59 регіональних банків, представляє їх інтереси в державних органах, а також спеціалізованих сільськогосподарських союзіх Франції [35, с. 104].
Австрія представлена на аграрному ринку Райффайзенбанком, активи якого перевищують 145 млрд. євро, ринкова частка становить 20%, а членів- клієнтів більше 5 млн.
Польща представлена банком Польські Cnolgzienski, який нараховує 600 кооперативних банків на рівні селі, що становить 5% сукупних активів усіх банків Польщі і кредитує 80% фермерів.
Через систему кооперативних банків в Польщі проходить близько 90% кредитів для сільськогосподарського виробництва, переробки, торгівлі сільськогосподарською продукцією. Нині польська кооперативна система має трирівневу структуру і складається із центрального банку кредитних союзів, девяти регіональних та близько 1200 кооперативних місцевих банків. В Угорщині система ощадно-кредитних кооперативів має понад 4 млрд. євро активів і в основному обслуговує потреби селян. Ощадно-кредитні кооперативи нараховують 1700 відділень [35, с. 105].
Сьогодні в Польщі працює 80 конкуруючих між собою банків, більшість з яких займаються кредитуванням аграрного сектора, хоча спеціалізованих лише 3 банки.
Позитивним в банківському кредитуванні Польщі є те, що відсоток неповернених кредитів аграрними підприємствами суттєво менший за середній показник у інших галузях, а частка безнадійних кредитів складає лише 1-2%.
Кредитний процес розпочинається з подання кредитної заявки та з перевірки банками документів позичальника, якими в основному є обсяги продажів сільськогосподарської продукції. Працівники банківських установ порівнюють інформацію подану позичальниками із середніми даними по країні чи воєводству, після чого автоматично розраховується сума кредиту, яку може надати банк. Середній розмір кредиту, який видають на поповнення обігових коштів, зазвичай, коливається в межах 100-150 тис. злотих (25-37 тис. євро).
При розрахунку суми наданого кредиту враховується поточна дебіторська і кредиторська заборгованість позичальника, яка як правило, не потребує обов'язкового документального підтвердження та здійснюється банком прогноз майбутніх фінансових потоків.
Контроль за позичальником здійснюють застосувавши процедуру виїздних відвідувань господарств на місцях .Однак, наявність цілковитої довіри між обома суб'єктами кредитних відносин є специфічною особливістю польського досвіду кредитування аграріїв. Важливим при цьому є збереження ділової репутації і як наслідок – дотримання договірних зобов'язань. Для польського товаровиробника важливим є почуття господаря – справи свого життя, що породжує відповідальність за дотримання договірних зобов'язань, тобто наявний морально-етичний аспект відносин.
Щодо механізму пільгового кредитування, то він існує і полягає в тому, що фермер сплачує 3% річних, а решту суми процентної ставки банку повертає держава. При цьому кожен банк отримує від держави кошти на пільгове кредитування і розподіляє їх серед своїх регіональних відділень, які вирішують подальший розподіл серед позичальників цих коштів.
Основними відмінностями в кредитуванні аграрних підприємств в Польщі і в Україні є те, що специфіка аграрного сектора різниться за наявністю потенційних позичальників і бажанням банків співпрацювати з ними. Так, в Польщі основою товаровиробників є дрібні господарства із середньою площею у 5-10 га, які мають доступ, без будь-яких обмежень, до кредитних ресурсів для поточних потреб і на розвиток, незважаючи на трудомісткість обробки інформації (кредитних заявок) для отримання кредитів великою кількістю дрібних господарств.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери“ на сторінці 2. Приємного читання.
