Основним критерієм за допомогою якого можна оцінити переваги та недоліки залучення позикового капіталу є прибуток і рентабельність. При цьому слід розрахувати як вплине отримання кредитів на результати діяльності аграрних підприємств, необхідно виходити з того, що рентабельність активів підприємства має перевищувати вартість залучення капіталу, а також враховувати, що зростання частки заборгованості в структурі капіталу в окремих випадках може привести до підвищення прибутковості підприємства, а в інших – до її зниження.
Прийняті управлінські рішення на рівні аграрного підприємства у сфері пошуку джерел фінансування, мають спрямовуються на досягнення основної мети – максимізації прибутку як основного мотиву підприємницької діяльності, оскільки сьогодні в галузі існують проблеми недостатнього самофінансування.
Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 19 вересня 2007 р. № 1158 "Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1390) необхідність в якій зумовлена потребою у невідкладному вжитті заходів для забезпечення розвитку сільського господарства і сільських територій відповідно до обсягів та джерел фінансування.
В Програмі вказуються причини виникнення проблем на селі, серед яких [416]: невизнання при формуванні бюджетної політики об'єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, довготривалістю виробничих циклів і відповідно уповільненим оборотом капіталу; недостатній рівень фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва тощо.
В IV розділі Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року "Фінансове забезпечення аграрного сектору" зазначається, що основними напрямами розвитку системи кредитування аграрного сектору є [416]:
• формування кредитної інфраструктури: сприяння створенню кооперативної кредитної системи, спрямованої на обслуговування суб'єктів аграрного ринку, малого та середнього бізнесу в сільській місцевості; розширення функцій Фонду підтримки фермерських господарств щодо мікрокредитування особистих селянських господарств та їх об'єднань; стимулювання розвитку сільських кредитних спілок та їх об'єднань;
• удосконалення кредитних механізмів: запровадження заставних операцій
з використанням складських свідоцтв, закладних та іпотечних облігацій; підвищення гарантій повернення кредитів шляхом створення системи державної реєстрації нерухомості, зокрема земельних ділянок, розвитку оцінної та страхової діяльності, використання заставного майна, удосконалення механізму страхування фінансових ризиків комерційних банків; удосконалення механізму державної підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення відсоткових ставок за користування кредитами; сприяння розвитку мережі кредитного забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за форвардними і ф'ючерсними контрактами, факторингових операцій з використанням векселів; формування системи реєстрації боргових зобов'язань і застав; здійснення заходів з розвитку ринку боргових зобов'язань і застав, фінансових деривативів та титулів власності сільськогосподарських підприємств; створення системи оформлення боргових зобов'язань у вигляді цінних паперів; удосконалення системи реєстрації складських документів, а також нормативної бази для поширеного використання векселів як платіжних засобів.
Із загальної суми коштів державної підтримки для забезпечення розвитку сільських територій, сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку (120750,5 млн. грн.) на фінансове забезпечення аграрного сектору на період 2008-2015 рр. передбачено 14011,6 млн. грн. або 11,6% (таблиця 4.1).
Щодо обсягів залучення кредитів в сільське господарство, то слід констатувати про виконання Державної цільової програми розвитку українського села щодо прогнозованих показників до 2009 року, більше того в 2008 р. обсяг залучених кредитів перевищує прогнозовані показники в 1,2 рази (фактично залучено 20,1 млрд. грн. проти 17 млрд. грн. запланованого обсягу), а обсяг фактично залучених пільгових кредитів в 2006 р. в 2,2 рази перевищує обсяг прогнозованих показників (7 млрд. грн. проти 3,2 млрд. грн. прогнозованих в Державній цільовій програмі), а в 2008 р. фактично залучено було 15,1 млрд. грн. пільгових кредитів проти 10 млрд. грн. або в 1,5 рази більше, ніж прогнозувалось.
Таблиця 4.1.
Надання державної підтримки для забезпечення розвитку сільських територій, сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку на період до 2015 року (згідно Державної цільової програми розвитку українського села) *
(млн, гривень)
| Напрями державної підтримки | 2008-2015 роки |
| Забезпечення розвитку соціальної сфери та сільських територій | 15742,7 |
| Забезпечення розвитку аграрного ринку | 49698,2 |
| Фінансове забезпечення аграрного сектору | 14011,6 |
| Удосконалення та реформування системи управління в аграрному секторі | 17519,7 |
| Професійна освіта | 18373,7 |
| Аграрна наука | 5308,3 |
| Забезпечення розвитку дорадництва | 96,3 |
| Усього | 120750,5 |
*Джерело: [416]
В кризовий період характерним є погіршення ситуації щодо виконання прогнозованих показників Державної цільової програми розвитку українського села, оскільки в 2009 р. майже втричі (6,8 млрд. грн. проти прогнозованих 18,5 млрд. грн.) менше було залучено кредитів в сільське господарство, в тому числі пільгових – в 4,6 рази менше прогнозованого обсягу (2,6 млрд. грн. проти 12 млрд. грн. прогнозованих); в 2010 р. – в 1,9 рази менше залучено кредитних ресурсів (10,1 млрд. грн. проти 20 млрд. грн. прогнозованих), а пільгових – в 2,1 рази менше (6,2 млрд. грн. проти 10,1 млрд. грн. прогнозованих) (таблиця 4.2).
Отже, світова фінансова криза внесла свої корективи навіть в Державні програми, які не виконуються і тим самим погіршують макроекономічне середовище впливу на кредитне забезпечення галузі сільського господарства.
Потреба в кредитних ресурсах аграрних підприємств Вінницької області, звісно, зростає щороку, однак наявність об'єктних і суб'єктивних чинників не дає можливостей аграрним підприємствам збільшувати фінансове забезпечення підприємницької діяльності за рахунок кредитних ресурсів, тому стає актуальним необхідність обґрунтовано підходити до розрахунку
прогнозованої потреби в кредитах та оцінка чинників, які мають безпосередній вплив на обсяг виданих кредитів банками підприємствам АПК Вінниччини.
Таблиця 4.2.
Прогнозований та фактично залучений обсяг кредитів та інвестицій у сільське господарство на період до 2015 року
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
