Співпраця комерційних банків та страхових компаній в організації авіаційного страхування

Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків. Корпоративні основи здійснення фін


Сутність та регламентація проведення авіаційного страхування


Авіаційне страхування – це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.

Розрізняють обов'язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов'язковість низки авіаційних видів страхування обумовлена міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами. Воно поширюється на усіх авіаексплуатантів У країни як на території нашої країни, так і за її межами.

Добровільні види авіаційного страхування – це широкий спектр в основному страхування майна та страхування відповідальності різних підприємств і організацій, котрі беруть участь у функціонуванні цивільної авіації.

Авіакомпанії та аеропорти, що виступають клієнтами комерційних банків, як і будь-які юридичні особи-позичальники підлягають кредитуванню, а їх обслуговування здійснюється із врахуванням специфіки та ризиковості їх операційної діяльності. Обов'язковою умовою кредитування їх поточної діяльності виступає наявність у якості елементу застави укладеної зі страховиком угоди авіаційного страхування.

Порядок та умови проведення авіаційних видів страхування є специфічними і потребують докладного висвітлення. Це, зокрема, зумовлено такими чинниками:

• авіаційне страхування має справу з особливими, відмінними від інших видів майна ризиками;

• значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків;

• авіаційні ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;

• авіаційне страхування тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком;

• авіаційне страхування регулюється як національним, так і міжнародним правом;

• для проведення операцій з авіаційного страхування потрібна розвинена спеціалізована інфраструктура;

• авіаційні ризики висувають високі вимоги до професійної підготовки фахівців, які здійснюють їх страхування.

Отже, авіаційне страхування є досить складним за своєю суттю, а його реалізація потребує від страховика особливого підходу.

Щоб страхова компанія могла здійснювати авіаційне страхування, вона має задовольняти певні неодмінні умови. Наявність професійно підготовлених фахівців-експертів. Страхова компанія, котра здійснює авіаційне страхування, повинна мати фахівців, які володіють не лише економікою страхування, а й глибокими знаннями з питань технічної експлуатації повітряних суден, сертифікації в цивільній авіації, правил виконання польотів і, безперечно, міжнародного права. Такі фахівці, як правило, аналізують інформацію, надану страхувальником перед укладанням договору страхування, і виконують функції аварійного комісара в разі настання страхового випадку. Складність сучасної авіаційної техніки та причинно-функціональний зв'язок між елементами сучасної авіаційно-транспортної системи цивільної авіації потребують від страхової компанії використання високих професіоналів цивільної авіації на постійній основі.

Наявність широкої системи перестрахування. За розміром страхових сум авіаційні ризики є одними з найбільших узагалі з усіх видів страхування (десятки, сотні мільйонів, а іноді й мільярди доларів). Звичайно, щоб розмістити такі ризики, потрібно не лише залучати фінансові можливості національного страхового ринку, а й вдаватися до послуг міжнародного страхового ринку. Таку роботу неможливо здійснити без наявності договорів перестрахування з національними страховиками та міжнародними страховими брокерами.

Наявність фахівців із міжнародного права або договорів з міжнародними юридичними компаніями. У разі настання страхового випадку в цивільній авіації, як правило, стикаються закони багатьох держав: країни, на території якої сталася подія, країни реєстрації авіаперевізника, країни – власника літака, та країн, громадяни яких постраждали в авіаційній події. Тому для врегулювання будь-якого серйозного страхового випадку з авіаційного страхування потрібні знання та грамотне застосування всіх цих законів.

Наявність актуарних розрахунків з акумуляції ризиків. Розрахунок власного утримання страховика з огляду на велику акумуляцію ризиків є необхідною умовою прийняття будь-якого ризику з авіаційного страхування. Як правило, страховик виділяє загальну або акумульовану квоту – чітко визначену частку фінансових коштів (100%) на всі види авіаційного страхування. Визначення частки власного утримання страховика за кожним із видів потребує розрахунків. Під час розрахунків акумуляції ризику береться до уваги, що в разі катастрофи (аварії) літака, як правило, потрібно здійснювати виплати як за сам літак – пошкоджене майно (наприклад, 50 % від акумульованої квоти), так і за загиблих членів екіпажу (а їх в екіпажі 5-7 осіб – 10 % від квоти), так і за загиблих пасажирів (Ан-24 – 46/48 пасажирських місць, Ту-154 – 168 таких місць – наприклад, 20 % від квоти), вантаж, прийнятий до перевезення і за пошкоджене уламками літака майно на землі (20 % від квоти). Цілком зрозуміло, що такі актуарні розрахунки можна проводити, володіючи повною технічною інформацією про місткість та призначення повітряного судна, регіони польотів експлуатанта, статистику збитків з кожного виду та фінансові можливості страхової компанії.

Отже, можна виокремити такі особливості авіаційного страхування:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків. Корпоративні основи здійснення фін» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Співпраця комерційних банків та страхових компаній в організації авіаційного страхування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 6. Напрямки удосконалення механізму депозитної політики банку

  • Якісне поліпшення методів нарахування відсотків по депозитах

  • Рекомендації по організації страхування депозитних вкладів

  • Розділ 7. Напрями використання страхування та страхових продуктів у фінансовій діяльності комерційного банку

  • Страхування фінансово-кредитних ризиків

  • Участь комерційних банків у корпоративному недержавному пенсійному страхуванні громадян

  • Співпраця комерційних банків та страхових компаній в організації авіаційного страхування
  • Страхування каско повітряних суден (Aviation Hull)

  • Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу

  • Розділ 8. Методичні підходи до діагностики можливості нецільового використання екологічних кредитів

  • Формування, контрольної системи фінансування еколого-економічного діяльності підприємств

  • Кредитна стратегія фінансового контролю за цільовим використанням коштів в процес банківського кредитування еколого-економічної діяльності підприємств